Про район

Друк

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАНННЯ

Макарівський район розташований у західній частині Київської області. Межує з Бородянським, Києво-Святошинським і Фастівським, Васильківським районами Київської області та Радомишльським і Брусилівським районами Житомирської області. Площа району становить 1362,4 км2. Сільськогосподарських угідь - 49 082 га, із них - 46 240 га ріллі. Місцевість становить горбисту рівнину, розділену річковими долинами і балками, схили яких у південній частині порізані вимоїнами і ярами. По території району протікають 15 річок загальною протяжністю понад 360 км, найбільшими серед яких є Здвиж та Ірпінь. Загальна площа лісових насаджень - 37 198,2 гектарів. Ґрунти у північній частині піщані та супіщані, в південній - суглинкові, на заболочених ділянках - торф'яні. Клімат м'який, помірно вологий, невеликі морози часто змінюються відлигами. Літо у першій половині тепле, у другій - жарке. З корисних копалин зустрічаються родовища цегляно-черепичної глини, карбонатної сировини, граніту, торфу і будівельного піску. По території району проходить автомагістраль Київ - Чоп (Е-40), є залізнична станція "Буян" Південно-Західної залізниці. До складу району входять 69 населених пунктів, об'єднаних у 36 сільських та 2 селищні ради. Населення складає (за станом на 01.10.2015) – 42, 307 тис.чол.

ГЕРБ РАЙОНУ

Символи

Опис прапора
В центрі композиції розташований прямокутник зверху та заокруглений знизу щит. Співвідношення висоти до ширини щита 8:7. Щит поділений горизонтально на дві рівні частини синьою хвилястою смугою. У верхній частині щита на зеленому фоні зображена розкрита книга срібного кольору, на ній розміщений православний хрест. Макарівщина батьківщина видатного духовного діяча XVII –XVIII століть Данила Туптала (Димитрія Ростовського), автора книги “Житіє святих”, який причислений православною церквою до лику святих.
У нижній частині щита на золотому фоні зображена оборонна стіна, яка символізує захисне значення району в далекому минулому. В ряді сіл існували давньоруські городища (Макарів, Бишів, Андріївка, Мотижин, Чорногородка, Небилиця) та середньовічні замки. Над оборонною стіною зображений лук зі стрілою та накладеними навхрест шаблями. В XVI-XVIII століттях територія району була ареною національно-визвольної боротьби. Макарівська, Ясногородська, Рожівська, козацькі сотні брали активну участь у боях під проводом Б.Хмельницького. Тут діяли селянсько-козацькі загони в період гайдамаччини та Коліївщини, визволяючи край від поневолювачів.
Символіка кольорової гами герба
Територія району розташована в межах природних зон Полісся (зелений колір) і лісостепу (золотий колір). Північну і південну сторони району омивають води річок Здвиж та Ірпінь, на його території ще й досі збереглися чотири змієвих вали (символіка синьої хвилястої смуги всередині щита).
Зелений колір символізує весну, мальовничі луки, сади, ліс, а також достаток та надію на світле майбутнє. Золотий – знатність, багатство і силу. Синій велич і красу. Срібний символ чистоти, світла і слави Божої. Пурпуровий колір символізує гідність і могутність наших предків русичів, а також козацтва.
Картуш
Герб обрамлює картуш у вигляді вікна, з правого боку – соснової, з лівого – дубової гілок зеленого кольору, як основних видів рослинності краю. Картуш завершується зображенням колосся пшениці золотого кольору, що є одним із основних напрямків сільськогосподарського виробництва району. Вінок з дубової та соснової гілок перев’язаний навхрест синьою стрічкою.

ПРАПОР РАЙОНУ

Символи

Опис прапора
Співвідношення 2:3, розділений на дві рівні частини синьою смугою 10%. Зверху – зелений колір 45%, знизу золотий 45%. На фон прапора може накладатись щит герба.

Гімн Макарівського району

Слова І.Каруна
Музика В.Степурка

Макарівщина рідна
На Київськім Поліссі перлинонька сія,
Уквітчана садами Макарівська земля.
Ще й досі на сторожі ті змієві вали,
Що матір міст всіх руських постійно берегли.

Приспів:

Макарівщина щедра, чарівна сторона,
Ти завжди найрідніша була і є одна.
Нехай же рік за роком у даль рясну гряде,
А ми любили, любим не зрадимо тебе.

Хай славляться врожаєм щорік твої лани,
Пшениця й жито родять і радують льони.
Тож будь щаслива, земле і завжди щоб цвіла
За те, що славу краю і Туптала дала.

Приспів

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

З давніх-давен на території Макарівського району розташовувалися багатолюдні поселення. Знайдено знаряддя праці і рештки поселень доби пізнього неоліту та бронзи поблизу більшості сіл району. Залишки давньоруських городищ ІХ-ХІІ ст. виявлені у Бишеві, Андріївці, Мотижині, Небелиці, Рожеві, Чорногородці та поблизу сіл Козичанка, Великий Карашин, Мостите. З півночі на південь територією району тягнуться чотири Змієві вали - захисні споруди часів Київської Русі.
З 1320 р., після визволення України від монголо-татарського іга, на території району почали з'являтися литовські шляхтичі. Залишки шляху, що в народі звався Литовським, прослідковуються біля Четвертого Змієвого валу. Литовські феодали Івашенцевичі обрали своєю резиденцією село Вороніне. Згодом, у другій половині XVI ст., Макар Івашенцевич став тут постійно жити, а його нащадки перейменували Вороніне в Макарів і самі стали писатися Макаревичами.
Яскраву сторінку вписали мешканці Макарівщини у літопис визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Сучасна територія району майже співпадає із межами тогочасних Макарівської та Ясногородської сотень Київського полку та Рожівської сотні Білоцерківського полку. Ці сотні, складені переважно із місцевих жителів, брали участь у битвах під Зборовом (1649 р.), Берестечком (1651 р.) і Батогом (1652 р.).
Після того, як Росія, зрадивши українців, передала Польщі Правобережжя, Макарівщина знову опинилася під владою Речі Посполитої. Місцеві жителі брали активну участь у народних повстаннях: у 1664 р. під проводом Децика, у 1704 р. - під керівництвом Семена Палія. А під час гайдамацького повстання Коліївщини (1768 р.) уся територія сучасного Макарівського району була піл контролем відомого ватажка, уродженця села Грузьке Івана Бондаренка.
У 1804 р. Макарів та Бишів стали волосними центрами Київського повіту.
У складі Російської імперії становище міщан та селян не покращилося. Аж до 1917 р. майже всіма селами котилися хвилі народних повстань.
У 1921 р. Макарівщина та Бишівщина увійшли до складу Радянської України. У відповідності до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року було створено Макарівський та Бишівський райони. Останній 4 березня 1959 р. було ліквідовано, але лише 12 грудня 1966 р. його територія увійшла до складу Макарівського району, який після того набув сучасних адміністративних меж.
Голодомор 1933 року забрав життя близько 15 000 місцевих селян. Чорну сторінку лишили в історії і сталінські репресії кінця 30-х років XX ст.
У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. на територіях Макарівського і Бишівського районів діяли 23 підпільні групи та два партизанські загони. У Бишеві було створено районний осередок Організації Українських Націоналістів, у лавах якого було понад 20 членів. З березня 1943 р. на територіях Макарівського і Бишівського районів діяло Київське з'єднання партизанських загонів І.О. Хитриченка. Певний час на території Макарівського району базувалися партизанські з'єднання С.А. Ковпака та М.І. Наумова. У боротьбі з ворогом на фронтах і в тилу загинуло близько 7000 жителів району.
Понад п'ять з половиною тисяч мешканців Макарівщини були нагороджені орденами і медалями, а уродженці села Борівка -Я.С. Клименко, села Мотижин - Р.П. Лазнюк, села Чорногородка - М.І. Дюденко стали повними кавалерами ордену Слави.
Макіївська земля виховала чотирьох Героїв Радянського Союзу.
Артилеристи - старший сержант А.А. Петриченко із села Андріївка та гвардії старший сержант М.П. Новик із Гавронщини - удостоєні звання Героя Радянського Союзу посмертно.
Визначено званням Героя Радянського Союзу уродженця Новосілок, командира підводного човна С-51 І.Х. Кучеренка та пілота В.Т. Поповича із села Соснівка.
На території району знаходяться 56 братських могил. У братській могилі села Рожів похований Герой Радянського Союзу А.О. Гробов.
Весело-Слобідська земля стала місцем спочинку для відомої розвідниці Л.Й. Карцевої.
На честь полеглих воїнів на території району споруджено більше 50 пам'ятників, обелісків та пам'ятних знаків.
Мешканці району свято бережуть пам'ять про воїнів-земляків, партизан і підпільників.


КЕРІВНИЦТВО МАКАРІВСЬКОГО РАЙОНУ

Павловський Адам Михайлович
Голова виконкому районної ради з листопада 1943 року по грудень 1943 року
Могила Павло Григорович
Голова виконкому районної ради з 1 січня 1944 року по 11 січня 1944 року
Мажуга
Голова виконкому районної ради з січня 1947 року по січень 1948 року
Гадзевич Степан Опанасович
Голова виконкому районної ради з січня 1948 року по січень 1954 року
Танцюренко Тимофій Іларіонович
Голова виконкому районної ради з січня 1954 року по січень 1963 року
Паливода Григорій Григорович
Голова виконкому районної ради з 05 січня 1963 року по 30 січня 1963 року
Дорошенко Сава Овсійович
Голова виконкому районної ради з січня 1963 року по березень 1965 року
Литвиненко Андрій Олексійович
Голова виконкому районної ради з березня 1965 року по грудень 1966 року
Сябрук Володимир Кирилович
Голова виконкому районної ради з грудня 1966 року по червень 1972 року
Сінько Василь Данилович
Голова виконкому районної ради з червня 1972 року по січень 1974 року
Клецький Олег Миколайович
Голова виконкому районної ради з січня 1974 року по серпень 1978 року
Лісовенко Василь Трохимович
Голова виконкому районної ради з серпня 1978 року по травень 1980 року
Кожухівський Іван Павлович
Голова виконкому районної ради з травня 1980 року по квітень 1987 року
Ляшок Петро Григорович
Голова виконкому районної ради з квітня 1987 року по квітень 1992 року
Матвєєв Анатолій Васильович
Представник Президента України з 1992 року по 1994 рік, голова районної державної адміністрації з 1994 року по грудень 1996 року, голова Макарівської районної ради з грудня 1996 року по квітень 2002 року
Гербут Анатолій Валентинович
Голова районної державної адміністрації з грудня 1996 року по березень 2005 року
Мель Олексій Михайлович
Голова Макарівської районної ради з квітня 2002 року по серпень 2002 року
Хіміч Володимир Федорович
Голова Макарівської районної ради з жовтня 2002 року по квітень 2006 року
Безугленко Олександр Миколайович
Голова районної державної адміністрації з березня 2005 року по грудень 2006 року
Вараницький Микола Данилович
Голова Макарівської районної ради з квітня 2006 року по жовтень 2010 року
Забела Юрій Володимирович
Голова районної державної адміністрації з січня 2007 року по жовтень 2007 року
Горбик Володимир Миколайович
Голова районної державної адміністрації з грудня 2007 року по квітень 2010 року
Добрянський Ярослав Вікторович
Голова районної державної адміністрації з квітня 2010 року по 17 листопада 2011 року
Куцик Олександр Іванович
Голова районної державної адміністрації з 18 листопада 2011 року по березень 2014 року
Швидкий Микола Андрійович
Голова районної державної адміністрації з квітня 2014 року по вересень 2014 року
Забела Юрій Володимирович
Тимчасово виконуючий обов'язки голови районної державної адміністрації з 21 жовтня 2014 року по 18 травня 2015 року
Стефановський Стефан Георгійович
Голова районної державної адміністрації з 25 травня 2015 року по 15 вересня 2015 року
Семенова Тетяна Миколаївна
Голова районної державної адміністрації з 07 жовтня 2015 року по сьогодні


Один день в історії району
(архівні дані)

(вересень)

1 вересня 1972 року введено в експлуатацію нові приміщення Макарівської та Бишівської середніх шкіл. (Повідомлення в районній газеті №107 від 05.09.1972, №116 від 26.09.1972. Ф.25).

1 вересня 1973 року введено в експлуатацію нове приміщення Копилівської середньої школи. (Повідомлення в районній газеті №104 від 04.09.1973. Ф.25).

1 вересня 1987 року введено в експлуатацію нове приміщення Гружчанської середньої школи. (Повідомлення в районній газеті №106 від 03.09.1987. Ф.25).

1 вересня 1988 року в с.Калинівка відкрито початкову школу. (Рішення №174 від 08.09.1988 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

1 вересня 1993 року реорганізовано Лишнянську неповну середню школу в середню школу. (Розпорядження №364 від 14.09.1993 Представника Президента України в Макарівському районі. Ф.261).

1 вересня 1997 року в с.Юрів закрито Юрівську початкову загальноосвітню школу. (Розпорядження №281 від 02.09.1997 голови Макарівської райдержадміністрації. Ф.261).

3 вересня 1973 року в с.Комарівка введено в експлуатацію нове приміщення школи на 192 учбових місця. (Рішення №277 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

4 вересня 1992 розпорядженням №123 Представника Президента України в районі року відкрито Маковищенську середню школу (Ф.261).

7 вересня 1944 року поновлено діяльність Макарівського райпромкомбінату. (Постанова №159 виконкому Макарівської районної Ради від 03.10.1944. Ф.1).

7 вересня 1978 року реорганізовано Забуянську і Рожівську середні школи у 8-річні школи, закрито Борівську восьмирічну школу. (Рішення №247 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

8 вересня 1962 року закрито Шнурівську (Борівської сільської Ради) та Підгаївську (Бишівської сільської Ради) початкові школи. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

9 вересня 1986 року в с.Козичанка на частині земель колгоспу «Прапор комунізму», с.Грузьке утворено колгосп ім.Першого Травня, в с.Мар’янівка на частині земель колгоспу «Комунар», с.Великий Карашин – колгосп ім.Калініна, передислоковані з сіл Опачичі та Новошепеличі Чорнобильського району. (Рішення №195 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

14 вересня 1999 року новоутвореній вулиці в смт Макарів присвоєно назву імені Героя Радянського Союзу Петриченка Андрія Архиповича – нашого земляка, уродженця с.Андріївка. (Рішення №162 сесії Макарівської селищної ради. Ф.69).

15 вересня 1995 року в зв’язку з утворенням Макарівської районної державної адміністрації ліквідовано виконавчий комітет районної Ради. (Рішення №17 ІV сесії Макарівської районної Ради ХХІІ скликання. Ф.1).

16 вересня 1950 року в с.Макарів об’єднані артілі «Краще життя» з артіллю інвалідів ім.Чкалова в одну артіль – ім.Чкалова. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

17 вересня 1973 року в с.Мар’янівка Великокарашинської сільської Ради закрито початкову школу. (Рішення №291 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

17 вересня 1973 року в смт Макарів прийнято в експлуатацію банно-пральний комбінат на 50 місць і 500 кг сухої білизни в зміну. (Рішення №300 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

18 вересня 1958 року Завалівський дитячий будинок ім.М.С.Хрущова перейменовано на Завалівський дитячий будинок ім.А.С.Макаренка. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

18 вересня 1972 року закрито Фермівську (Королівської сільської Ради), Горобіївську і Фермівську (Бишівської сільської Ради), Макар-Будську та Калинівську початкові школи, восьмирічну школу с.Юрівка реорганізовано в початкову. (Рішення №334 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

18 вересня 1986 року об’єднано передислокований колгосп «Шлях до комунізму», с.Розсоха Чорнобильського району з колгоспом «Ленінський шлях», с.Колонщина, колгосп «Червоне Полісся», с.Чапаєвка Чорнобильського району – з колгоспом ім.Горького, с.Фасова. (Рішення №204 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

19 вересня 1968 року реорганізовано Мостищанську 8-річну школу в початкову школу. (Рішення №25/343 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

21 вересня 1959 року в с.Плахтянка ліквідовано відгодівельний пункт худоби. (Рішення №406/13 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

22 вересня 1992 року в смт Макарів присвоєно назву новій вулиці в районі цегельного заводу – Івана Бондаренка. (Рішення №62 виконкому Макарівської селищної Ради. Ф.69).

23 вересня 1987 року в селах Гавронщина та Вільне введено в експлуатацію дитсадки – ясла на 50 місць. (Рішення №144а виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

25 вересня 1957 року в с.Юрів відкрито фельдшерсько-акушерський пункт. (Рішення №401 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

25 вересня 1990 року в смт Макарів перейменовано провулок ім.Кочубея на провулок Яровий. (Рішення ІІІ сесії Макарівської селищної Ради ХХІ скликання. Ф.69).

26 вересня 1950 року об’єднано колгоспи ім.Воровського, с.Колонщина та «Радянська Нива», с.Мар’янівка в один колгосп – ім.Воровського, с.Колонщина. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

26 вересня 1950 року об’єднано колгоспи ім.Карла Маркса, «Червоний хлібороб» Бузівської сільської Ради, ім.Сталіна Гурівщанської сільської Ради, «І Травня», х.Миколаївка Хмілянської сільської Ради в один колгосп – ім.Карла Маркса Бузівської сільської Ради та піднято клопотання перед Облрадою про об’єднання Бузівської і Гурівщанської сільських Рад в Бузівську сільську Раду з приєднанням до неї х.Миколаївка, виключивши його зі складу Хмілянської сільської Ради. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

28 вересня 1963 року в с.Лубське на землях колгоспу ім.Ілліча, с.Бишів відкрито з 01.08.1963 Лубський кам’яний кар’єр. (Рішення №296/11 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

28 вересня 1963 року Веселослобідську 8-річну школу реорганізовано в початкову школу. (Рішення №304/19 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

29 вересня 1956 року ліквідовано відділ торгівлі виконкому Макарівської районної Ради депутатів трудящих та утворено на його базі комбінат комунальних підприємств. (Рішення №425 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

29 вересня 1967 року в смт Макарів присвоєно назву новій вулиці – ім.50-ти річчя Жовтня. (Рішення №4/262 виконкому Макарівської селищної Ради. Ф.69).

29 вересня 1995 року в с.Вільне введено в експлуатацію школу на 192 учні. (Розпорядження №12 голови Макарівської райдержадміністрації. Ф.261).

30 вересня 1948 року районну газету «Стахановець» перейменовано в «Сталінський заклик». (Повідомлення в районній газеті №79 від 30.09.1948. Ф.25).

30 вересня 1957 року в с.Калинівка відкрито з 01.10.1957 дільничну лікарню І Макарівської МТС на 25 ліжок. (Рішення №393 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

30 вересня 1985 року прийнято в експлуатацію розширений хірургічний корпус Макарівської ЦРЛ на 26 ліжок. (Рішення №243 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

30 вересня 1987 року в с.Грузьке введено в експлуатацію амбулаторію на 3 лікарських посади та дитсадок-ясла на 45 місць, в селах Королівка та Мар’янівка – дитячі ясла-садки на 50 місць, в с.Людвинівка – приміщення сільської Ради на 5 робочих місць. (Рішення №149 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

30 вересня 1988 року в с.Калинівка введено в експлуатацію аптеку по вул.Спортивна, в смт.Макарів – радіоательє по вул.Проектна. (Рішення №180 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

Останнє оновлення на Понеділок, 03 вересня 2018, 09:28