Про район

Четвер, 25 листопада 2010, 00:21
Друк

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАНННЯ

Макарівський район розташований у західній частині Київської області. Межує з Бородянським, Києво-Святошинським і Фастівським, Васильківським районами Київської області та Радомишльським і Брусилівським районами Житомирської області. Площа району становить 1362,4 км2. Сільськогосподарських угідь - 49 082 га, із них - 46 240 га ріллі. Місцевість становить горбисту рівнину, розділену річковими долинами і балками, схили яких у південній частині порізані вимоїнами і ярами. По території району протікають 15 річок загальною протяжністю понад 360 км, найбільшими серед яких є Здвиж та Ірпінь. Загальна площа лісових насаджень - 37 198,2 гектарів. Ґрунти у північній частині піщані та супіщані, в південній - суглинкові, на заболочених ділянках - торф'яні. Клімат м'який, помірно вологий, невеликі морози часто змінюються відлигами. Літо у першій половині тепле, у другій - жарке. З корисних копалин зустрічаються родовища цегляно-черепичної глини, карбонатної сировини, граніту, торфу і будівельного піску. По території району проходить автомагістраль Київ - Чоп (Е-40), є залізнична станція "Буян" Південно-Західної залізниці. До складу району входять 69 населених пунктів, об'єднаних у 36 сільських та 2 селищні ради. Населення складає (за станом на 01.10.2015) – 42, 307 тис.чол.

ГЕРБ РАЙОНУ

Символи

Опис прапора
В центрі композиції розташований прямокутник зверху та заокруглений знизу щит. Співвідношення висоти до ширини щита 8:7. Щит поділений горизонтально на дві рівні частини синьою хвилястою смугою. У верхній частині щита на зеленому фоні зображена розкрита книга срібного кольору, на ній розміщений православний хрест. Макарівщина батьківщина видатного духовного діяча XVII –XVIII століть Данила Туптала (Димитрія Ростовського), автора книги “Житіє святих”, який причислений православною церквою до лику святих.
У нижній частині щита на золотому фоні зображена оборонна стіна, яка символізує захисне значення району в далекому минулому. В ряді сіл існували давньоруські городища (Макарів, Бишів, Андріївка, Мотижин, Чорногородка, Небилиця) та середньовічні замки. Над оборонною стіною зображений лук зі стрілою та накладеними навхрест шаблями. В XVI-XVIII століттях територія району була ареною національно-визвольної боротьби. Макарівська, Ясногородська, Рожівська, козацькі сотні брали активну участь у боях під проводом Б.Хмельницького. Тут діяли селянсько-козацькі загони в період гайдамаччини та Коліївщини, визволяючи край від поневолювачів.
Символіка кольорової гами герба
Територія району розташована в межах природних зон Полісся (зелений колір) і лісостепу (золотий колір). Північну і південну сторони району омивають води річок Здвиж та Ірпінь, на його території ще й досі збереглися чотири змієвих вали (символіка синьої хвилястої смуги всередині щита).
Зелений колір символізує весну, мальовничі луки, сади, ліс, а також достаток та надію на світле майбутнє. Золотий – знатність, багатство і силу. Синій велич і красу. Срібний символ чистоти, світла і слави Божої. Пурпуровий колір символізує гідність і могутність наших предків русичів, а також козацтва.
Картуш
Герб обрамлює картуш у вигляді вікна, з правого боку – соснової, з лівого – дубової гілок зеленого кольору, як основних видів рослинності краю. Картуш завершується зображенням колосся пшениці золотого кольору, що є одним із основних напрямків сільськогосподарського виробництва району. Вінок з дубової та соснової гілок перев’язаний навхрест синьою стрічкою.

ПРАПОР РАЙОНУ

Символи

Опис прапора
Співвідношення 2:3, розділений на дві рівні частини синьою смугою 10%. Зверху – зелений колір 45%, знизу золотий 45%. На фон прапора може накладатись щит герба.

Гімн Макарівського району

Слова І.Каруна
Музика В.Степурка

Макарівщина рідна
На Київськім Поліссі перлинонька сія,
Уквітчана садами Макарівська земля.
Ще й досі на сторожі ті змієві вали,
Що матір міст всіх руських постійно берегли.

Приспів:

Макарівщина щедра, чарівна сторона,
Ти завжди найрідніша була і є одна.
Нехай же рік за роком у даль рясну гряде,
А ми любили, любим не зрадимо тебе.

Хай славляться врожаєм щорік твої лани,
Пшениця й жито родять і радують льони.
Тож будь щаслива, земле і завжди щоб цвіла
За те, що славу краю і Туптала дала.

Приспів

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

З давніх-давен на території Макарівського району розташовувалися багатолюдні поселення. Знайдено знаряддя праці і рештки поселень доби пізнього неоліту та бронзи поблизу більшості сіл району. Залишки давньоруських городищ ІХ-ХІІ ст. виявлені у Бишеві, Андріївці, Мотижині, Небелиці, Рожеві, Чорногородці та поблизу сіл Козичанка, Великий Карашин, Мостите. З півночі на південь територією району тягнуться чотири Змієві вали - захисні споруди часів Київської Русі.
З 1320 р., після визволення України від монголо-татарського іга, на території району почали з'являтися литовські шляхтичі. Залишки шляху, що в народі звався Литовським, прослідковуються біля Четвертого Змієвого валу. Литовські феодали Івашенцевичі обрали своєю резиденцією село Вороніне. Згодом, у другій половині XVI ст., Макар Івашенцевич став тут постійно жити, а його нащадки перейменували Вороніне в Макарів і самі стали писатися Макаревичами.
Яскраву сторінку вписали мешканці Макарівщини у літопис визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Сучасна територія району майже співпадає із межами тогочасних Макарівської та Ясногородської сотень Київського полку та Рожівської сотні Білоцерківського полку. Ці сотні, складені переважно із місцевих жителів, брали участь у битвах під Зборовом (1649 р.), Берестечком (1651 р.) і Батогом (1652 р.).
Після того, як Росія, зрадивши українців, передала Польщі Правобережжя, Макарівщина знову опинилася під владою Речі Посполитої. Місцеві жителі брали активну участь у народних повстаннях: у 1664 р. під проводом Децика, у 1704 р. - під керівництвом Семена Палія. А під час гайдамацького повстання Коліївщини (1768 р.) уся територія сучасного Макарівського району була піл контролем відомого ватажка, уродженця села Грузьке Івана Бондаренка.
У 1804 р. Макарів та Бишів стали волосними центрами Київського повіту.
У складі Російської імперії становище міщан та селян не покращилося. Аж до 1917 р. майже всіма селами котилися хвилі народних повстань.
У 1921 р. Макарівщина та Бишівщина увійшли до складу Радянської України. У відповідності до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року було створено Макарівський та Бишівський райони. Останній 4 березня 1959 р. було ліквідовано, але лише 12 грудня 1966 р. його територія увійшла до складу Макарівського району, який після того набув сучасних адміністративних меж.
Голодомор 1933 року забрав життя близько 15 000 місцевих селян. Чорну сторінку лишили в історії і сталінські репресії кінця 30-х років XX ст.
У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. на територіях Макарівського і Бишівського районів діяли 23 підпільні групи та два партизанські загони. У Бишеві було створено районний осередок Організації Українських Націоналістів, у лавах якого було понад 20 членів. З березня 1943 р. на територіях Макарівського і Бишівського районів діяло Київське з'єднання партизанських загонів І.О. Хитриченка. Певний час на території Макарівського району базувалися партизанські з'єднання С.А. Ковпака та М.І. Наумова. У боротьбі з ворогом на фронтах і в тилу загинуло близько 7000 жителів району.
Понад п'ять з половиною тисяч мешканців Макарівщини були нагороджені орденами і медалями, а уродженці села Борівка -Я.С. Клименко, села Мотижин - Р.П. Лазнюк, села Чорногородка - М.І. Дюденко стали повними кавалерами ордену Слави.
Макіївська земля виховала чотирьох Героїв Радянського Союзу.
Артилеристи - старший сержант А.А. Петриченко із села Андріївка та гвардії старший сержант М.П. Новик із Гавронщини - удостоєні звання Героя Радянського Союзу посмертно.
Визначено званням Героя Радянського Союзу уродженця Новосілок, командира підводного човна С-51 І.Х. Кучеренка та пілота В.Т. Поповича із села Соснівка.
На території району знаходяться 56 братських могил. У братській могилі села Рожів похований Герой Радянського Союзу А.О. Гробов.
Весело-Слобідська земля стала місцем спочинку для відомої розвідниці Л.Й. Карцевої.
На честь полеглих воїнів на території району споруджено більше 50 пам'ятників, обелісків та пам'ятних знаків.
Мешканці району свято бережуть пам'ять про воїнів-земляків, партизан і підпільників.


КЕРІВНИЦТВО МАКАРІВСЬКОГО РАЙОНУ

Павловський Адам Михайлович
Голова виконкому районної ради з листопада 1943 року по грудень 1943 року
Могила Павло Григорович
Голова виконкому районної ради з 1 січня 1944 року по 11 січня 1944 року
Мажуга
Голова виконкому районної ради з січня 1947 року по січень 1948 року
Гадзевич Степан Опанасович
Голова виконкому районної ради з січня 1948 року по січень 1954 року
Танцюренко Тимофій Іларіонович
Голова виконкому районної ради з січня 1954 року по січень 1963 року
Паливода Григорій Григорович
Голова виконкому районної ради з 05 січня 1963 року по 30 січня 1963 року
Дорошенко Сава Овсійович
Голова виконкому районної ради з січня 1963 року по березень 1965 року
Литвиненко Андрій Олексійович
Голова виконкому районної ради з березня 1965 року по грудень 1966 року
Сябрук Володимир Кирилович
Голова виконкому районної ради з грудня 1966 року по червень 1972 року
Сінько Василь Данилович
Голова виконкому районної ради з червня 1972 року по січень 1974 року
Клецький Олег Миколайович
Голова виконкому районної ради з січня 1974 року по серпень 1978 року
Лісовенко Василь Трохимович
Голова виконкому районної ради з серпня 1978 року по травень 1980 року
Кожухівський Іван Павлович
Голова виконкому районної ради з травня 1980 року по квітень 1987 року
Ляшок Петро Григорович
Голова виконкому районної ради з квітня 1987 року по квітень 1992 року
Матвєєв Анатолій Васильович
Представник Президента України з 1992 року по 1994 рік, голова районної державної адміністрації з 1994 року по грудень 1996 року, голова Макарівської районної ради з грудня 1996 року по квітень 2002 року
Гербут Анатолій Валентинович
Голова районної державної адміністрації з грудня 1996 року по березень 2005 року
Мель Олексій Михайлович
Голова Макарівської районної ради з квітня 2002 року по серпень 2002 року
Хіміч Володимир Федорович
Голова Макарівської районної ради з жовтня 2002 року по квітень 2006 року
Безугленко Олександр Миколайович
Голова районної державної адміністрації з березня 2005 року по грудень 2006 року
Вараницький Микола Данилович
Голова Макарівської районної ради з квітня 2006 року по жовтень 2010 року
Забела Юрій Володимирович
Голова районної державної адміністрації з січня 2007 року по жовтень 2007 року
Горбик Володимир Миколайович
Голова районної державної адміністрації з грудня 2007 року по квітень 2010 року
Добрянський Ярослав Вікторович
Голова районної державної адміністрації з квітня 2010 року по 17 листопада 2011 року
Куцик Олександр Іванович
Голова районної державної адміністрації з 18 листопада 2011 року по березень 2014 року
Швидкий Микола Андрійович
Голова районної державної адміністрації з квітня 2014 року по вересень 2014 року
Забела Юрій Володимирович
Тимчасово виконуючий обов'язки голови районної державної адміністрації з 21 жовтня 2014 року по 18 травня 2015 року
Стефановський Стефан Георгійович
Голова районної державної адміністрації з 25 травня 2015 року по 15 вересня 2015 року
Семенова Тетяна Миколаївна
Голова районної державної адміністрації з 07 жовтня 2015 року по сьогодні


Один день в історії району
(архівні дані)

(липень)

1 липня 1953 року об’єднано Колощинське і Бузівське сільські споживчі товариства в одне – Бузівське сільське споживче товариство. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

1 липня 1958 року при виконкомі районної Ради депутатів трудящих утворено районну інспекцію по сільському господарству. (Рішення №267 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

1 липня 1958 року при райвідділі народної освіти утворено централізовану бухгалтерію. (Рішення №344 від 16.06.1958 виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

5 липня 1972 року в смт Макарів відкрито восьмирічну школу на 12 класів на 353 учні. (Рішення №225 виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

12 липня 1967 року створено Макарівське районне добровільне товариство по охороні пам’яток історії та культури. (Рішення №10/190 виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

12 липня 1967 року в селах Горобіївка, Фасівочка, на цегельному заводі в смт Макарів закрито фельдшерсько-акушерські пункти. (Рішення №18/198 виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

12 липня 1979 року в смт Макарів введено в експлуатацію комбінат побутового обслуговування на 80 робочих місць. (Рішення №215 виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

13 липня 1992 року зареєстровано колгосп «Осиківський», с.Осикове, який утворився шляхом поділу колгоспу «Нива», с.Лишня. (Розпорядження №34 Представника Президента України в Макарівському районі.Ф.261).

14 липня 1993 року на базі районної станції по боротьбі з хворобами тварин утворено районне підприємство державної ветеринарної медицини. (Розпорядження №276 Представника Президента в Макарівському районі. Ф.261).

16 липня 1953 року в Макарівському районі утворено автоколону. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

17 липня 1972 року в с.Калинівка Калинівську дільничну лікарню реорганізовано в медичну амбулаторію, в с.Плахтянка Плахтянську дільничну лікарню – в медичну амбулаторію. (Рішення №259а виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

20 липня 1989 року піднято клопотання перед виконкомом Київської обласної Ради про присвоєння Макарівському народному самодіяльному драматичному театру імені Г.С.Черешньова. (Рішення №137 виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

20 липня 1989 року на місці колишнього Макарівського замку створено районний історико-краєзнавчий музейний комплекс. (Рішення №145 виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

23 липня 1957 року ліквідовано Макарівський районний відділ охорони здоров’я, його функції передано Макарівській районній лікарні. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

23 липня 1993 року відділ соціального забезпечення перейменовано у відділ соціального захисту Макарівської райдержадміністрації. (Розпорядження №297 Представника Президента України в Макарівському районі.Ф.261).

27 липня 1949 року об’єднані Рожівські промартіль ім.Сталіна з колгоспом «2-га п’ятирічка» в колгосп «2-га п’ятирічка», с.Рожів. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

27 липня 2004 року в селах Комарівка та Ніжиловичі на базах Комарівської та Ніжиловицької загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів створено заклади нового типу – навчально-виховні об’єднання (школа-сад). (Рішення №191-15-ІV ХV сесії Макарівської районної ради.Ф.1).

28 липня 1952 року роз’єднано колгосп ім.Сталіна, с.Королівка на два колгоспи – ім.Сталіна, с.Королівка та ім.Будьонного, с.Озірщина. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

30 липня 1958 року в с.Калинівка при Макарівській РТС відкрито агрохімлабораторію. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

30 липня 1958 року при Макарівській районній лікарні відкрито дитячу молочну кухню. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

30 липня 1959 року піднято клопотання перед Київським облвиконкомом про створення в районі нотаріальної контори. (Рішення №322/6 виконкому Макарівської районної Ради.Ф.1).

30 липня 1970 року новій вулиці в смт Макарів присвоєно назву  імені Льва Толстого. (Рішення №4/128 виконкому Макарівської селищної Ради.Ф.69).

Останнє оновлення на Понеділок, 01 липня 2019, 07:58