Правова допомога

 

Макарівське бюро правової допомоги

08000  смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 26
Телефон: (04578) 6-01-90

 

в.о. директора Бенедіктов Тарас Олександрович
головний спеціаліст Живага Олена Сергіївна




Що треба знати при зверненні до суду з вимогами про стягнення аліментів

e-mail Друк PDF

З метою підвищення рівня правової обізнаності доводимо до відому громадян про змінений порядок та умови стягнення аліментів на утримання дітей.
З набранням чинності 08 липня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання» відбудуться зміни в законодавстві, яке регулює питання стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Так, з 08 липня 2017 року мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін цей розмір складав 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку).
Для довідки: прожитковий мінімум у 2017 році для дітей до 6 років становить:

  • з 1 січня по 30 квітня 2017 року – 1355 грн.,
  • з 1 травня по 30 листопада 2017 року – 1426 грн.,
  • з 1 грудня 2017 року – 1492 грн.

для дітей від 6 до 18 років:

  • з 1 січня по 30 квітня 2017 року – 1689 грн.,
  • з 1 травня по 30 листопада 2017 року – 1777 грн.,
  • з 1 грудня 2017 року – 1860 грн.

Змінився також порядок звернення до суду в залежності від розміру вимог щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Так, треба звертатися з заявою про видачу судового наказу у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів:
- у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (тобто у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини);
-  у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розгляд такої справи відбувається у спрощеному порядку без виклику сторін, на основі поданої письмової заяви та доданих до неї доказів, для підтвердження цих вимог.
Судовий наказ одночасно є виконавчим документом, та на відміну від інших, заява про скасування судового наказу про стягнення аліментів не подається.
Слід відмітити, що у разі постановлення судового наказу про стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Якщо заявляються вимоги про стягнення аліментів у інших розмірах, ніж зазначено вище, необхідно звертатися до суду з відповідною позовною заявою, зазначивши відповідні обґрунтування та докази, яка буде розглядатися у звичайному порядку в судовому засіданні з участю сторін.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище як дитини так і платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей; наявність рухомого та нерухомого майна, та інших обставин.

 

Чи є майно фізичної особи-підприємця спільною власністю подружжя?

e-mail Друк PDF

Законодавча невизначеність питань, які регулюють правовий режим майна фізичної особи-підприємця є чи не найголовнішою проблемою, з якою стикаються підприємці та їх контрагенти.
Це пов’язано з тим, що на відміну від юридичної особи, законодавець не відокремлює майно фізичної особи від майна фізичної особи-підприємця, а тому фактично на підприємця розповсюджуються загальні положення Сімейного кодексу України, якими врегульовано статус спільного майна подружжя.
Відповідно до положень Цивільного та Сімейного кодексу України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів (заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя).
Тобто, за загальним правилом, майно фізичної особи-підприємця набуте за час шлюбу вважається спільним майном подружжя.
На нашу думку, невизначеність окремого статусу майна фізичної особи-підприємця є несправедливим і тягне за собою безліч негативних наслідків.
Зокрема, ст. 65 Сімейного кодексу України встановлено, що розпорядження спільним сумісним майном повинно здійснюватися за згодою подружжя. Тобто, для того, щоб підприємцю укласти, наприклад, договір поставки або інший правочин направлений на здійснення господарської діяльності, потрібно отримати письмову згоду другого з подружжя. А тепер ускладнимо ситуацію та уявимо, що подружжя посварилося, або ще гірше, перебуває на стадії розлучення. У такому випадку, підприємець перебуває в залежності від «настрою» другого з подружжя, який не приймає участі у підприємницькій діяльності, та не надаючи згоди фактично перешкоджає фізичній особі-підприємцю у вільному здійсненні підприємницької діяльності. Наслідком ненадання такої згоди може бути визнання угоди недійсною.
Також, як приклад, можна розглянути ситуацію поділу майна подружжя при розлученні. Припустимо, що після реєстрації шлюбу фізична особа зареєструвалася як підприємець з метою надання послуг по ремонту автомобілів. У процесі розширення бізнесу, за гроші зароблені від підприємницької діяльності, підприємець придбав обладнання, інструменти, нежитлові приміщення і т. д. Не дивлячись на те, що дане майно було придбано для проведення господарської діяльності, виходячи із загальних положень Сімейного кодексу України, воно також буде предметом поділу при розлучені. У такому разі, при поділі майна подружжя фактично порушується цілісність бізнесу, що в подальшому може привести до невиконання зобов'язань перед контрагентами, звільнення персоналу, тощо.
Зазвичай судова практика притримується загальних принципів сімейного законодавства, та визначає, що майно фізичної особи-підприємця є спільної сумісною власністю подружжя, а тому дане майно підлягає поділу в загальному порядку.
Правовий висновок Верховного Суду України викладений в постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-1752цс15. У даній постанові суд встановив, що майно (земельна ділянка, обладнання шиномонтажної майстерні), яке один з подружжя набув в період шлюбу, за кредитні кошти, та використовував його для здійснення підприємницької діяльності є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Крім того, судом зазначено, що речі, які використовуються в підприємницькій діяльності присуджуються підприємцю, а другому з подружжя присуджується інше майно. При цьому, при визначенні майна, яке присуджується другому з подружжя, враховується вартість майна переданого підприємцю.
Наприклад: Подружжя має у власності майно, загальною вартістю 500 000,00 грн., з якого майно задіяне в підприємницькій діяльності складає 200 000,00 грн. З урахуванням висновку Верховного Суду України, під час поділу майна подружжя, фізичній особі-підприємцю перейде майно, яке використовується в підприємницькій діяльності (вартістю 200 000,00 грн.) та інше майно вартістю 50 000,00 грн. Іншому з подружжя перейде майно, яке не використовується в підприємницькій діяльності та коштує 250 000,00 грн.
Таким чином, майно фізичної особи-підприємця набуте під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу в загальному порядку передбаченому Сімейним кодексом України.
За для запобігання судових спорів та негативних наслідків, пов’язаних з невизначеністю окремого статусу майна фізичної особи-підприємця, фахівці HolGroup радять подружжям укладати шлюбний договір.
Сторони шлюбного договору можуть домовитись, яке майно буде відноситись до спільної сумісної чи спільної часткової власності, а яке майно буде віднесено до особистої приватної власності кожного з них. При цьому, шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. Тобто, договір можна укласти в незалежності від часу перебування у шлюбі.

 

ПРОЦЕДУРА ПЕРЕДАЧІ ЗЕМЛІ В ОРЕНДУ

e-mail Друк PDF

Щоб передати землю в оренду необхідно мати документ, який підтверджує, що громадянин є власником земельної ділянки. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи. Перша, документи, видані до 1 січня 2013 року: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку. Друга, документи, які видавалися після 1 січня 2013.:свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.
Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким підписується договір оренди. Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути: державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом; сільські, селищні, міські,районні та обласні ради, Верховна Рада Криму і громадяни і юридичні особи України,іноземці та особи без громадянства,іноземні юридичні особи,міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.
Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів. Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди і орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).
Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років. Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.
Додамо, при відсутності кадастрового номеру необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою. Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку. Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі. Зазначимо, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.
Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.
Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру. Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.

 

Оплата тимчасової непрацездатності

e-mail Друк PDF

Роботодавець зобов'язаний оплачувати працівникам лікарняний. Підставою для виплати є листок тимчасової непрацездатності.
Кабінет Міністрів встановлює розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності у відповідності з законом “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Він визначає єдиний порядок встановлення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності протягом перших п'яти днів (які будуть оплачуватися роботодавцем) і з шостого дня лікарняного (які будуть оплачуватися за рахунок фонду соціального страхування). Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованій особі за весь період тимчасової непрацездатності до дня відновлення (або встановлення інвалідності).
У відповідності з законом “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу:

  • 50 % середнього заробітку – до 3 років страхового стажу;
  • 60 % середнього заробітку - від 3 до 5 років страхового стажу;
  • 70 % середнього заробітку, від 5 до 8 років страхового стажу;
  • 100 % середнього заробітку - більше 8 років страхового стажу для окремих категорій за законодавством (постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи; здійснює догляд за дитиною до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеран Другої світової війни, пережив чоловік ветерана або солдата, убитого в бою; донор крові).

Якщо стаж страхування (протягом останніх 12 місяців до настання страхового випадку) становить менше шести місяців, оплата тимчасової непрацездатності буде проведена в розмірі нарахованої заробітної плати, але не вище місячної мінімальної заробітної плати. Сума оплати днів тимчасової непрацездатності в місяць не повинна перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (25 прожиткових мінімумів для працездатного населення).
Середній заробіток для цих виплат розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 в випадках, встановлених законом.
Джерела: ст. 19, 20, 22, 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” вiд 23.09.1999 № 1105-XIV; ст. 1 i 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” вiд 08.07.2010 № 2464-VI; Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440; Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266; ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР

 

«Онлайн будинок юстиції» сервіс для кожного українця»

e-mail Друк PDF

Проект Міністерства юстиції «Онлайн будинок юстиції» тепер доступний для кожного українця. Послуги Міністерства юстиції можна отримати лише за 3 кліки мишки, зайшовши  на сайт сервісу: https://online.minjust.gov.ua/
«Он-лайн будинок юстиції» - це можливість не виходячи з власного дому :
повторно отримати документиу сфері реєстрації актів цивільного стану;
зареєструвати або ліквідувати фізичну особа підприємця;
зареєструвати громадське об’єднання або засіб масової інформації;
отримати дані про електронний цифровий підпис;
отримати інформацію з усіх реєстрів Мін’юсту.
Ще одна послуга – соціальний ліфт. Бажаючі влаштуватись на роботу в органи юстиції, можуть  залишити свою анкету, і вона буде автоматично вноситися в пропозиції із заповнення вільних вакансій в системі юстиції.
Також «Он-лайн будинок юстиції» надає можливість скористатися послугою «СМС-Маяк», яка інформує українських громадян через СМС про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з їхньою нерухомістю, а також сповіщає власників про те, хто з користувачів реєстру цікавився їхнім майном. Завдяки СМС-інформуванню кожен громадянин може в режимі реального часу контролювати своє нерухоме майно.
Задля зручності користувачів на порталі сервісу розміщена інструкція з отримання кожної запропонованої послуги, а також є опція «залишити відгук».
Міністерство юстиції виходить в лідери серед  державних органів, де запроваджуються електронні технології. «Онлайн будинок юстиції» - платформа, яка дійсно ефективно працює та користується великою популярністю. Тому Мін’юст планує у подальшому ще більш розширити перелік електронних послуг.

 

Благодійний фонд «Право на захист» та Макарівське бюро правової допомоги інформує:

e-mail Друк PDF

Проект «Правова допомога особам без громадянства та особам, які перебувають під ризиком «безгромадянства» почав роботу в червні 2017 року.
Проект реалізується за фінансової підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) на території Києва та Київської області.
Цільова аудиторія проекту - особи без громадянства (ЛБГ) і особи, що знаходяться під ризиком «безгромадянства».
Такими особами можуть бути:
- громадяни колишніх радянських республік, які вчасно не оформили громадянство України;
- громадяни інших новоутворених держав;
- бездомні;
- ромське населення;
- особи, які звільнилися з місць позбавлення волі;
- внутрішньо переміщені особи, які втратили особисті документи;
- біженці.
- досить часто ЛБГ взагалі не мають документів, що робить їх вкрай вразливою категорією населення, а їхні діти опиняються під ризиком громадянства.
З метою зменшення числа ЛБГ, проект з надання правової допомоги включає таку діяльність БФ «Право на захист»:
- консультування з питань придбання та підтвердження громадянства, отримання особистих документів:
+38 (044) 337-17-63
+38 (093) 039-00-71
+38 (093) 039-00-31
- надання правових консультацій в офісі БФ «Право на захист» за адресою:  м Київ, вул. Щекавицька, 55; (м.Контрактова площа) e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
- виїзди мобільних груп по місту Києву і Київській області з метою виявлення ЛБГ і надання їм юридичних консультацій;
- проведення інформаційних зустрічей з населенням про важливість отримання паспорта;
- супровід і представництво інтересів клієнта адвокатом при спілкуванні з державними органами, в тому числі Державною міграційною службою України;
- представництво інтересів клієнта в судах із забезпеченням оплати судового збору та інших обов'язкових витрат, пов'язаних з придбанням або підтвердженням громадянства;
- адвокація як вивчення нових законодавчих і політичних ініціатив, а також посилення можливостей вдосконалення чинного законодавства про ЛГБ.

 

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника

e-mail Друк PDF

Кому призначається пенсія:
• непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії за III групою інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, інвалідність яких настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу;
• дітям — незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника;
• батькам і чоловіку (дружині) померлого, які не були на його утриманні, якщо втратили джерело засобів до існування.
Хто вважається непрацездатним членом сім’ї :
— чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“;
—  діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
— діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
—  чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
— усиновлені  діти мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми;
— пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків;
— неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення
Які члени сім’ї вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника:
— були на повному утриманні померлого годувальника;
— одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування;
— члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Чи поширюється положення  Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“  що стосуються сім’ї померлого, на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку?
Так, положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“  що стосуються сім’ї померлого,  відповідно поширюються і на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.
Строки призначення пенсії по втраті годувальника :
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Період, на якій призначається пенсія
Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку — довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Куди звертатися за призначенням пенсії по втраті годувальника:
До управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

 


Сторінка 6 з 13

Анонси подій

Підтримай Українську армію!
Зателефонуй або надішли смс на номер: 565, один дзвінок або СМС - 5 грн. - єдиний номер для всіх мобільних операторів.

Телефони “гарячих ліній” за якими громадяни можуть надавати інформацію про можливі загрози та факти порушень їх прав і свобод:
Макарівська райдержадміністрація: (04578) 5-14-44, Макарівське ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області: (04578) 5-24-70, 5-12-70, 102; Народна самооборона Макарівського району: 068-838-81-98.

"Гаряча лінія"
При Макарівській районній державній адміністрації цілодобово діє «гаряча лінія» за телефоном: 5-14-44, що дає можливість громадянам України (в тому числі з АР Крим та східних областей країни) оперативно отримувати достовірну інформацію, відповіді на поставлені запитання.

"Телефон довіри"

При Макарівській районній державній адміністрації діє «телефон довіри» за телефоном: 5-35-55, з метою оперативного реагування на повідомлення громадян, невідкладного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, поновлення прав і свобод громадян.

Телефон «гарячої лінії» управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації: 5-25-86

Центр надання адміністративних послуг при Макарівській районній державній адміністрації здійснює прийом суб’єктів звернення у понеділок, середу, п'ятницю, суботу з 8.30 до 15.30, у вівторок та четвер з 13.00 до 20.00, вихідний день: неділя.

Щосуботи, на центральних ринках смт Макарів та с. Бишів проходитимуть ярмаркові заходи. Запрошуються всі бажаючі.