Звільнення: «за власним бажанням» чи «за угодою сторін»?

e-mail Друк PDF

У житті кожної людини можуть виникнути обставини, через які потрібно звільнитися з роботи. Однак не всі знають, як це зробити правильно і максимально вигідно для себе. Універсальних порад з цього приводу, звісно, немає, адже все залежить від конкретної життєвої ситуації та ваших відносин з роботодавцем. У сфері трудового права України питання звільнення є досить актуальним, тож давайте розглянемо, які варіанти звільнення існують, які мають переваги і який краще обрати.
У чинному Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП) підстави для звільнення (припинення трудового договору) перераховані у ст. 36. Загалом їх є 9, але до найбільш типових належать наступні (п.1 та п.4 ч.1 ст.36 КЗпП):
- угода сторін;
- ініціатива працівника;
- ініціатива роботодавця.
В Україні склалась така практика, що якщо працівник вирішив звільнитись, то він пише заяву «за власним бажанням», відпрацьовує 2 тижні і тоді прощається. Але насправді цілком розумною альтернативою за умови конструктивного діалогу з роботодавцем є звільнення за угодою сторін.
Звільнення з ініціативи працівника
Якщо Ви працюєте не за строковим контрактом, тобто Ваш з роботодавцем трудовий договір був укладений на невизначений строк, то маєте можливість звільнитись на підставі статті 38 КЗпП. Для цього потрібно попередити роботодавця письмово за два тижні, тобто подати заяву про звільнення за 14 днів до бажаної дати розриву трудових відносин. Хоча є виключення, які дають право «дострокового» звільнення:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
- вступ до навчального закладу;
- неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;
- догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.
Якщо ж після спливу відведених 2 тижнів Ви не залишили роботи і не вимагаєте розірвання трудового договору, то вважається, що Ви передумали. В такому випадку власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити Вас за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на Ваше місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
У чому переваги звільнення за угодою сторін?
На сьогодні звільнення за ініціативою робітника – найбільш «популярна» підстава припинення трудових відносин. Звільнення за угодою сторін менш поширене, мабуть, з причин незнання особливостей та можливостей, які надає звільнення за угодою сторін як працівникам, так і більшості роботодавців.
Звільнення за угодою сторін визнається універсальним способом припинення договору, що має нейтральний характер і є альтернативою звільнення з ініціативи роботодавця чи працівника. Дійсні причини припинення трудового договору спонукають сторони досягти домовленості щодо припинення трудового договору саме за угодою сторін.
Можна виділити основні відмінності розірванням трудового договору за власним бажанням та за угодою сторін:
Ініціатива та строк відпрацювання:
Ст. 38 КЗпП передбачає, що при звільненні за ініціативою працівника умовою розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, є письмове попередження роботодавця за два тижні до запланованої дати звільнення.
У разі звільнення за угодою сторін законодавство не містить вищевказаних обмежень щодо строку повідомлення. Таким чином, за п. 1 ст. 36 КЗпП безстроковий трудовий договір може бути припинено у будь-який строк, стосовно якого досягли домовленості працівник та роботодавець. Такий строк може бути як меншим, так і перевищувати встановлений для звільнення за власним бажанням двотижневий період.
Можливість передумати.
Відповідно до ст. 38 КЗпП, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення за власним бажанням не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім окремих випадків.
При досягненні домовленості про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це роботодавця і працівника. Тобто якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення.
Отримання допомоги по безробіттю
Це мабуть найважливіший для працівників момент, про який більшість тих, хто звільняється, навіть не підозрюють. Особливо важливий він для тих працівників, які звільняються не «в іншу компанію», а «на вулицю», тобто ще не підшукали собі іншого роботодавця на момент звільнення.
З звільнення працівника за власним бажанням (окрім звільнення за ч.3 ст. 38 КЗпП, порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору) не дає права в перші 3 місяці з моменту реєстрації у центрі зайнятості отримувати допомогу по безробіттю.(ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533)
Звільнення працівника за угодою сторін дає йому право отримувати у центрі зайнятості за місцем проживання допомогу по безробіттю, починаючи вже з 8-го дня після звільнення (ст. 22 Закону).
При звільнені за угодою сторін можуть «виграти» як роботодавці, так і працівники. Це може бути просто знахідкою в деяких ситуаціях.
Наприклад, при звільненні у випадку порушення працівником трудової дисципліни або при невідповідності працівника займаній посаді. Для працівника запис у трудовій книжці про звільнення за угодою сторін в цій ситуації є найбільш вигідним, а роботодавець більш захищений від оскарження працівником його звільнення. При закритті підприємств дуже важко(практично неможливо) звільнити за ініціативою роботодавця осіб пільгових категорій, наприклад, жінок з дітьми. І тут в нагоді може стати звільнення за угодою сторін.

 

Анонси подій

Підтримай Українську армію!
Зателефонуй або надішли смс на номер: 565, один дзвінок або СМС - 5 грн. - єдиний номер для всіх мобільних операторів.

Телефони “гарячих ліній” за якими громадяни можуть надавати інформацію про можливі загрози та факти порушень їх прав і свобод:
Макарівська райдержадміністрація: (04578) 5-14-44, Макарівське ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області: (04578) 5-24-70, 5-12-70, 102; Народна самооборона Макарівського району: 068-838-81-98.

"Гаряча лінія"
При Макарівській районній державній адміністрації цілодобово діє «гаряча лінія» за телефоном: 5-14-44, що дає можливість громадянам України (в тому числі з АР Крим та східних областей країни) оперативно отримувати достовірну інформацію, відповіді на поставлені запитання.

"Телефон довіри"

При Макарівській районній державній адміністрації діє «телефон довіри» за телефоном: 5-35-55, з метою оперативного реагування на повідомлення громадян, невідкладного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, поновлення прав і свобод громадян.

Телефон «гарячої лінії» управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації: 5-25-86

Центр надання адміністративних послуг при Макарівській районній державній адміністрації здійснює прийом суб’єктів звернення у понеділок, середу, п'ятницю, суботу з 8.30 до 15.30, у вівторок та четвер з 13.00 до 20.00, вихідний день: неділя.

Щосуботи, на центральних ринках смт Макарів та с. Бишів проходитимуть ярмаркові заходи. Запрошуються всі бажаючі.

09 травня о 10:00 год на центральній площі біля поштового відділення №1 “Укрпошта” (смт Макарів) відбудеться святковий мітинг з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні