Про район

e-mail Друк PDF

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАНННЯ

Макарівський район розташований у західній частині Київської області. Межує з Бородянським, Києво-Святошинським і Фастівським, Васильківським районами Київської області та Радомишльським і Брусилівським районами Житомирської області. Площа району становить 1362,4 км2. Сільськогосподарських угідь - 49 082 га, із них - 46 240 га ріллі. Місцевість становить горбисту рівнину, розділену річковими долинами і балками, схили яких у південній частині порізані вимоїнами і ярами. По території району протікають 15 річок загальною протяжністю понад 360 км, найбільшими серед яких є Здвиж та Ірпінь. Загальна площа лісових насаджень - 37 198,2 гектарів. Ґрунти у північній частині піщані та супіщані, в південній - суглинкові, на заболочених ділянках - торф'яні. Клімат м'який, помірно вологий, невеликі морози часто змінюються відлигами. Літо у першій половині тепле, у другій - жарке. З корисних копалин зустрічаються родовища цегляно-черепичної глини, карбонатної сировини, граніту, торфу і будівельного піску. По території району проходить автомагістраль Київ - Чоп (Е-40), є залізнична станція "Буян" Південно-Західної залізниці. До складу району входять 69 населених пунктів, об'єднаних у 36 сільських та 2 селищні ради. Населення складає (за станом на 01.10.2015) – 42, 307 тис.чол.

ГЕРБ РАЙОНУ

Символи

Опис прапора
В центрі композиції розташований прямокутник зверху та заокруглений знизу щит. Співвідношення висоти до ширини щита 8:7. Щит поділений горизонтально на дві рівні частини синьою хвилястою смугою. У верхній частині щита на зеленому фоні зображена розкрита книга срібного кольору, на ній розміщений православний хрест. Макарівщина батьківщина видатного духовного діяча XVII –XVIII століть Данила Туптала (Димитрія Ростовського), автора книги “Житіє святих”, який причислений православною церквою до лику святих.
У нижній частині щита на золотому фоні зображена оборонна стіна, яка символізує захисне значення району в далекому минулому. В ряді сіл існували давньоруські городища (Макарів, Бишів, Андріївка, Мотижин, Чорногородка, Небилиця) та середньовічні замки. Над оборонною стіною зображений лук зі стрілою та накладеними навхрест шаблями. В XVI-XVIII століттях територія району була ареною національно-визвольної боротьби. Макарівська, Ясногородська, Рожівська, козацькі сотні брали активну участь у боях під проводом Б.Хмельницького. Тут діяли селянсько-козацькі загони в період гайдамаччини та Коліївщини, визволяючи край від поневолювачів.
Символіка кольорової гами герба
Територія району розташована в межах природних зон Полісся (зелений колір) і лісостепу (золотий колір). Північну і південну сторони району омивають води річок Здвиж та Ірпінь, на його території ще й досі збереглися чотири змієвих вали (символіка синьої хвилястої смуги всередині щита).
Зелений колір символізує весну, мальовничі луки, сади, ліс, а також достаток та надію на світле майбутнє. Золотий – знатність, багатство і силу. Синій велич і красу. Срібний символ чистоти, світла і слави Божої. Пурпуровий колір символізує гідність і могутність наших предків русичів, а також козацтва.
Картуш
Герб обрамлює картуш у вигляді вікна, з правого боку – соснової, з лівого – дубової гілок зеленого кольору, як основних видів рослинності краю. Картуш завершується зображенням колосся пшениці золотого кольору, що є одним із основних напрямків сільськогосподарського виробництва району. Вінок з дубової та соснової гілок перев’язаний навхрест синьою стрічкою.

ПРАПОР РАЙОНУ

Символи

Опис прапора
Співвідношення 2:3, розділений на дві рівні частини синьою смугою 10%. Зверху – зелений колір 45%, знизу золотий 45%. На фон прапора може накладатись щит герба.

Гімн Макарівського району

Слова І.Каруна
Музика В.Степурка

Макарівщина рідна
На Київськім Поліссі перлинонька сія,
Уквітчана садами Макарівська земля.
Ще й досі на сторожі ті змієві вали,
Що матір міст всіх руських постійно берегли.

Приспів:

Макарівщина щедра, чарівна сторона,
Ти завжди найрідніша була і є одна.
Нехай же рік за роком у даль рясну гряде,
А ми любили, любим не зрадимо тебе.

Хай славляться врожаєм щорік твої лани,
Пшениця й жито родять і радують льони.
Тож будь щаслива, земле і завжди щоб цвіла
За те, що славу краю і Туптала дала.

Приспів

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

З давніх-давен на території Макарівського району розташовувалися багатолюдні поселення. Знайдено знаряддя праці і рештки поселень доби пізнього неоліту та бронзи поблизу більшості сіл району. Залишки давньоруських городищ ІХ-ХІІ ст. виявлені у Бишеві, Андріївці, Мотижині, Небелиці, Рожеві, Чорногородці та поблизу сіл Козичанка, Великий Карашин, Мостите. З півночі на південь територією району тягнуться чотири Змієві вали - захисні споруди часів Київської Русі.
З 1320 р., після визволення України від монголо-татарського іга, на території району почали з'являтися литовські шляхтичі. Залишки шляху, що в народі звався Литовським, прослідковуються біля Четвертого Змієвого валу. Литовські феодали Івашенцевичі обрали своєю резиденцією село Вороніне. Згодом, у другій половині XVI ст., Макар Івашенцевич став тут постійно жити, а його нащадки перейменували Вороніне в Макарів і самі стали писатися Макаревичами.
Яскраву сторінку вписали мешканці Макарівщини у літопис визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Сучасна територія району майже співпадає із межами тогочасних Макарівської та Ясногородської сотень Київського полку та Рожівської сотні Білоцерківського полку. Ці сотні, складені переважно із місцевих жителів, брали участь у битвах під Зборовом (1649 р.), Берестечком (1651 р.) і Батогом (1652 р.).
Після того, як Росія, зрадивши українців, передала Польщі Правобережжя, Макарівщина знову опинилася під владою Речі Посполитої. Місцеві жителі брали активну участь у народних повстаннях: у 1664 р. під проводом Децика, у 1704 р. - під керівництвом Семена Палія. А під час гайдамацького повстання Коліївщини (1768 р.) уся територія сучасного Макарівського району була піл контролем відомого ватажка, уродженця села Грузьке Івана Бондаренка.
У 1804 р. Макарів та Бишів стали волосними центрами Київського повіту.
У складі Російської імперії становище міщан та селян не покращилося. Аж до 1917 р. майже всіма селами котилися хвилі народних повстань.
У 1921 р. Макарівщина та Бишівщина увійшли до складу Радянської України. У відповідності до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року було створено Макарівський та Бишівський райони. Останній 4 березня 1959 р. було ліквідовано, але лише 12 грудня 1966 р. його територія увійшла до складу Макарівського району, який після того набув сучасних адміністративних меж.
Голодомор 1933 року забрав життя близько 15 000 місцевих селян. Чорну сторінку лишили в історії і сталінські репресії кінця 30-х років XX ст.
У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. на територіях Макарівського і Бишівського районів діяли 23 підпільні групи та два партизанські загони. У Бишеві було створено районний осередок Організації Українських Націоналістів, у лавах якого було понад 20 членів. З березня 1943 р. на територіях Макарівського і Бишівського районів діяло Київське з'єднання партизанських загонів І.О. Хитриченка. Певний час на території Макарівського району базувалися партизанські з'єднання С.А. Ковпака та М.І. Наумова. У боротьбі з ворогом на фронтах і в тилу загинуло близько 7000 жителів району.
Понад п'ять з половиною тисяч мешканців Макарівщини були нагороджені орденами і медалями, а уродженці села Борівка -Я.С. Клименко, села Мотижин - Р.П. Лазнюк, села Чорногородка - М.І. Дюденко стали повними кавалерами ордену Слави.
Макіївська земля виховала чотирьох Героїв Радянського Союзу.
Артилеристи - старший сержант А.А. Петриченко із села Андріївка та гвардії старший сержант М.П. Новик із Гавронщини - удостоєні звання Героя Радянського Союзу посмертно.
Визначено званням Героя Радянського Союзу уродженця Новосілок, командира підводного човна С-51 І.Х. Кучеренка та пілота В.Т. Поповича із села Соснівка.
На території району знаходяться 56 братських могил. У братській могилі села Рожів похований Герой Радянського Союзу А.О. Гробов.
Весело-Слобідська земля стала місцем спочинку для відомої розвідниці Л.Й. Карцевої.
На честь полеглих воїнів на території району споруджено більше 50 пам'ятників, обелісків та пам'ятних знаків.
Мешканці району свято бережуть пам'ять про воїнів-земляків, партизан і підпільників.


КЕРІВНИЦТВО МАКАРІВСЬКОГО РАЙОНУ

Павловський Адам Михайлович
Голова виконкому районної ради з листопада 1943 року по грудень 1943 року
Могила Павло Григорович
Голова виконкому районної ради з 1 січня 1944 року по 11 січня 1944 року
Мажуга
Голова виконкому районної ради з січня 1947 року по січень 1948 року
Гадзевич Степан Опанасович
Голова виконкому районної ради з січня 1948 року по січень 1954 року
Танцюренко Тимофій Іларіонович
Голова виконкому районної ради з січня 1954 року по січень 1963 року
Паливода Григорій Григорович
Голова виконкому районної ради з 05 січня 1963 року по 30 січня 1963 року
Дорошенко Сава Овсійович
Голова виконкому районної ради з січня 1963 року по березень 1965 року
Литвиненко Андрій Олексійович
Голова виконкому районної ради з березня 1965 року по грудень 1966 року
Сябрук Володимир Кирилович
Голова виконкому районної ради з грудня 1966 року по червень 1972 року
Сінько Василь Данилович
Голова виконкому районної ради з червня 1972 року по січень 1974 року
Клецький Олег Миколайович
Голова виконкому районної ради з січня 1974 року по серпень 1978 року
Лісовенко Василь Трохимович
Голова виконкому районної ради з серпня 1978 року по травень 1980 року
Кожухівський Іван Павлович
Голова виконкому районної ради з травня 1980 року по квітень 1987 року
Ляшок Петро Григорович
Голова виконкому районної ради з квітня 1987 року по квітень 1992 року
Матвєєв Анатолій Васильович
Представник Президента України з 1992 року по 1994 рік, голова районної державної адміністрації з 1994 року по грудень 1996 року, голова Макарівської районної ради з грудня 1996 року по квітень 2002 року
Гербут Анатолій Валентинович
Голова районної державної адміністрації з грудня 1996 року по березень 2005 року
Мель Олексій Михайлович
Голова Макарівської районної ради з квітня 2002 року по серпень 2002 року
Хіміч Володимир Федорович
Голова Макарівської районної ради з жовтня 2002 року по квітень 2006 року
Безугленко Олександр Миколайович
Голова районної державної адміністрації з березня 2005 року по грудень 2006 року
Вараницький Микола Данилович
Голова Макарівської районної ради з квітня 2006 року по жовтень 2010 року
Забела Юрій Володимирович
Голова районної державної адміністрації з січня 2007 року по жовтень 2007 року
Горбик Володимир Миколайович
Голова районної державної адміністрації з грудня 2007 року по квітень 2010 року
Добрянський Ярослав Вікторович
Голова районної державної адміністрації з квітня 2010 року по 17 листопада 2011 року
Куцик Олександр Іванович
Голова районної державної адміністрації з 18 листопада 2011 року по березень 2014 року
Швидкий Микола Андрійович
Голова районної державної адміністрації з квітня 2014 року по вересень 2014 року
Забела Юрій Володимирович
Тимчасово виконуючий обов'язки голови районної державної адміністрації з 21 жовтня 2014 року по 18 травня 2015 року
Стефановський Стефан Георгійович
Голова районної державної адміністрації з 25 травня 2015 року по 15 вересня 2015 року
Семенова Тетяна Миколаївна
Голова районної державної адміністрації з 07 жовтня 2015 року по сьогодні


Один день в історії району
(архівні дані)

(квітень)

1 квітня 1958 року утворено Макарівську комунальну електромережу. (Рішення №137 від 15.04.1958 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

2 квітня 1958 року в с.Копилів відкрито ветеринарну дільницю. (Рішення №118 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

2 квітня 1993 року утворено Борівське лісництво. (Розпорядження №110 Представника Президента України в Макарівському районі. Ф.261).

3 квітня 1972 року при управлінні сільського господарства створено міжколгоспний розрахунковий відділ капітального будівництва. (Рішення №114 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

4 квітня 1946 року в с.Макарів організовано артіль інвалідів ім.Чкалова. (Постанова №51 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

4 квітня 1980 року в смт Макарів введено в експлуатацію адмінприміщення інспекції державного страхування Макарівського району. (Рішення №123 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

5 квітня 1968 року в с.Грузьке закрито Свято-Михайлівську церкву і знято з реєстрації общину. (Рішення №5/93 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

5 квітня 1994 року створено Центр соціальної служби для молоді при райдержадміністрації. (Рішення XIX сесії Макарівської районної Ради XXI скликання. Ф.1).

6 квітня 1959 року в зв’язку з ліквідацією Бишівського району Бишівську ремонтно-технічну станцію передано в підпорядкування Макарівської ремонтно-технічної станції. (Рішення №138 виконкому Макарівської районної Ради Ф.1).

9 квітня 1958 року в с.Копилів при колгоспі ім.1 Травня з 20.04.1958 відкрито колгоспний родильний будинок. (Рішення №130 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

10 квітня 1959 року драматичному колективу Макарівського районного Будинку культури присвоєно почесне звання «Самодіяльний народний театр». (Замітка в районній газеті. Ф.25).

10 квітня 1972 року рішенням №191 Київського облвиконкому об’єднано Забуянську і Макар-Будську сільські Ради в одну – Забуянську сільську Раду. (Інформація в протоколі сесії Забуянської сільської Ради. Ф.57).

10 квітня 2003 року затверджено опис та порядок використання Герба і Прапора Макарівського району, текст, опис та порядок використання Гімну Макарівського району. (Рішення №№89-07-ХХІV, 90-07-ХХІV VІІ сесії Макарівської районної ради ХХІV скликання. Ф.1).

15 квітня 1995 року в смт Макарів на честь 50-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні біля замкового парку закладено алею Слави, де висаджено близько сотні молодих дерев ялини, берези, горобини. (Повідомлення в районній газеті №31 від 19.04.1995. Ф.25).

15 квітня 2002 року в с.Маковище введено в експлуатацію Свято-Михайлівську церкву Української православної церкви Київського патріархату на 100-120 прихожан. (Розпорядження №59 голови Макарівської райдержадміністрації. Ф.261).

17 квітня 1996 року зареєстровано Макарівську районну громадську організацію Української благодійної спілки соціального захисту інвалідів Чорнобиля. (Розпорядження №178 голови Макарівської райдержадміністрації. Ф.261).

18 квітня 1961 року в с.Комарівка припинено діяльність промколгоспу «Червона Зірка» в зв’язку з утворенням на його базі Комарівської меблевої фабрики. (Рішення №119/15 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

19 квітня 1963 року в смт Макарів перейменовано вул.Київську на вул.Космонавтів. (Рішення виконкому Макарівської селищної Ради. Ф.69).

19 квітня 1968 року в смт Макарів знято з реєстрації Свято-Іллінську православну церкву. (Рішення №7/129 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

23 квітня 1989 року в Макарові на вулиці Шевченка відкрито районний колгоспний ринок. (Повідомлення в районній газеті. Ф.25).

24 квітня 1970 року в смт Макарів присвоєно назви площам: біля кінотеатру – імені 50-річчя Жовтня, біля пошти – Першотравнева (пізніше – Героїв Сталінграду). (Рішення №4/65 виконкому Макарівської селищної Ради. Ф.69).

24 квітня 2003 року затверджено музику до Гімну Макарівського району. (Рішення №105-08-ХХІV VІІІ сесії Макарівської районної ради ХХІV скликання. Ф.1).

25 квітня 1989 року радгосп ім. Котовського, с.Яблунівка було роз’єднано на два самостійні господарства: радгосп ім.Котовського в с.Яблунівка та радгосп «Ірпінський» в с.Чорногородка. (Рішення №90 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

28 квітня 1958 року с.Миколаївка переведено зі складу Хмілянської сільської Ради до складу Бузівської сільської Ради, с.Червона Слобода – зі складу Рожівської сільської Ради до складу Великокарашинської сільської Ради. (Рішення VІІ сесії Макарівської районної Ради VІ скликання. Ф.1).

29 квітня 1991 року зареєстровано Державне мисливське господарство «Комарівське» як самостійне підприємство. (Рішення №99 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

Останнє оновлення на Понеділок, 03 квітня 2017, 11:50  

Анонси подій

Підтримай Українську армію!
Зателефонуй або надішли смс на номер: 565, один дзвінок або СМС - 5 грн. - єдиний номер для всіх мобільних операторів.

Телефони “гарячих ліній” за якими громадяни можуть надавати інформацію про можливі загрози та факти порушень їх прав і свобод:
Макарівська райдержадміністрація: (04578) 5-14-44, Макарівське ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області: (04578) 5-24-70, 5-12-70, 102; Народна самооборона Макарівського району: 068-838-81-98.

"Гаряча лінія"
При Макарівській районній державній адміністрації цілодобово діє «гаряча лінія» за телефоном: 5-14-44, що дає можливість громадянам України (в тому числі з АР Крим та східних областей країни) оперативно отримувати достовірну інформацію, відповіді на поставлені запитання.

"Телефон довіри"

При Макарівській районній державній адміністрації діє «телефон довіри» за телефоном: 5-35-55, з метою оперативного реагування на повідомлення громадян, невідкладного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, поновлення прав і свобод громадян.

Телефон «гарячої лінії» управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації: 5-25-86

Центр надання адміністративних послуг при Макарівській районній державній адміністрації здійснює прийом суб’єктів звернення у понеділок, середу, п'ятницю, суботу з 8.30 до 15.30, у вівторок та четвер з 13.00 до 20.00, вихідний день: неділя.

Щосуботи, на центральних ринках смт Макарів та с. Бишів проходитимуть ярмаркові заходи. Запрошуються всі бажаючі.