Про район

e-mail Друк PDF

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАНННЯ

Макарівський район розташований у західній частині Київської області. Межує з Бородянським, Києво-Святошинським і Фастівським, Васильківським районами Київської області та Радомишльським і Брусилівським районами Житомирської області. Площа району становить 1362,4 км2. Сільськогосподарських угідь - 49 082 га, із них - 46 240 га ріллі. Місцевість становить горбисту рівнину, розділену річковими долинами і балками, схили яких у південній частині порізані вимоїнами і ярами. По території району протікають 15 річок загальною протяжністю понад 360 км, найбільшими серед яких є Здвиж та Ірпінь. Загальна площа лісових насаджень - 37 198,2 гектарів. Ґрунти у північній частині піщані та супіщані, в південній - суглинкові, на заболочених ділянках - торф'яні. Клімат м'який, помірно вологий, невеликі морози часто змінюються відлигами. Літо у першій половині тепле, у другій - жарке. З корисних копалин зустрічаються родовища цегляно-черепичної глини, карбонатної сировини, граніту, торфу і будівельного піску. По території району проходить автомагістраль Київ - Чоп (Е-40), є залізнична станція "Буян" Південно-Західної залізниці. До складу району входять 69 населених пунктів, об'єднаних у 36 сільських та 2 селищні ради. Населення складає (за станом на 01.10.2015) – 42, 307 тис.чол.

ГЕРБ РАЙОНУ

Символи

Опис прапора
В центрі композиції розташований прямокутник зверху та заокруглений знизу щит. Співвідношення висоти до ширини щита 8:7. Щит поділений горизонтально на дві рівні частини синьою хвилястою смугою. У верхній частині щита на зеленому фоні зображена розкрита книга срібного кольору, на ній розміщений православний хрест. Макарівщина батьківщина видатного духовного діяча XVII –XVIII століть Данила Туптала (Димитрія Ростовського), автора книги “Житіє святих”, який причислений православною церквою до лику святих.
У нижній частині щита на золотому фоні зображена оборонна стіна, яка символізує захисне значення району в далекому минулому. В ряді сіл існували давньоруські городища (Макарів, Бишів, Андріївка, Мотижин, Чорногородка, Небилиця) та середньовічні замки. Над оборонною стіною зображений лук зі стрілою та накладеними навхрест шаблями. В XVI-XVIII століттях територія району була ареною національно-визвольної боротьби. Макарівська, Ясногородська, Рожівська, козацькі сотні брали активну участь у боях під проводом Б.Хмельницького. Тут діяли селянсько-козацькі загони в період гайдамаччини та Коліївщини, визволяючи край від поневолювачів.
Символіка кольорової гами герба
Територія району розташована в межах природних зон Полісся (зелений колір) і лісостепу (золотий колір). Північну і південну сторони району омивають води річок Здвиж та Ірпінь, на його території ще й досі збереглися чотири змієвих вали (символіка синьої хвилястої смуги всередині щита).
Зелений колір символізує весну, мальовничі луки, сади, ліс, а також достаток та надію на світле майбутнє. Золотий – знатність, багатство і силу. Синій велич і красу. Срібний символ чистоти, світла і слави Божої. Пурпуровий колір символізує гідність і могутність наших предків русичів, а також козацтва.
Картуш
Герб обрамлює картуш у вигляді вікна, з правого боку – соснової, з лівого – дубової гілок зеленого кольору, як основних видів рослинності краю. Картуш завершується зображенням колосся пшениці золотого кольору, що є одним із основних напрямків сільськогосподарського виробництва району. Вінок з дубової та соснової гілок перев’язаний навхрест синьою стрічкою.

ПРАПОР РАЙОНУ

Символи

Опис прапора
Співвідношення 2:3, розділений на дві рівні частини синьою смугою 10%. Зверху – зелений колір 45%, знизу золотий 45%. На фон прапора може накладатись щит герба.

Гімн Макарівського району

Слова І.Каруна
Музика В.Степурка

Макарівщина рідна
На Київськім Поліссі перлинонька сія,
Уквітчана садами Макарівська земля.
Ще й досі на сторожі ті змієві вали,
Що матір міст всіх руських постійно берегли.

Приспів:

Макарівщина щедра, чарівна сторона,
Ти завжди найрідніша була і є одна.
Нехай же рік за роком у даль рясну гряде,
А ми любили, любим не зрадимо тебе.

Хай славляться врожаєм щорік твої лани,
Пшениця й жито родять і радують льони.
Тож будь щаслива, земле і завжди щоб цвіла
За те, що славу краю і Туптала дала.

Приспів

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

З давніх-давен на території Макарівського району розташовувалися багатолюдні поселення. Знайдено знаряддя праці і рештки поселень доби пізнього неоліту та бронзи поблизу більшості сіл району. Залишки давньоруських городищ ІХ-ХІІ ст. виявлені у Бишеві, Андріївці, Мотижині, Небелиці, Рожеві, Чорногородці та поблизу сіл Козичанка, Великий Карашин, Мостите. З півночі на південь територією району тягнуться чотири Змієві вали - захисні споруди часів Київської Русі.
З 1320 р., після визволення України від монголо-татарського іга, на території району почали з'являтися литовські шляхтичі. Залишки шляху, що в народі звався Литовським, прослідковуються біля Четвертого Змієвого валу. Литовські феодали Івашенцевичі обрали своєю резиденцією село Вороніне. Згодом, у другій половині XVI ст., Макар Івашенцевич став тут постійно жити, а його нащадки перейменували Вороніне в Макарів і самі стали писатися Макаревичами.
Яскраву сторінку вписали мешканці Макарівщини у літопис визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Сучасна територія району майже співпадає із межами тогочасних Макарівської та Ясногородської сотень Київського полку та Рожівської сотні Білоцерківського полку. Ці сотні, складені переважно із місцевих жителів, брали участь у битвах під Зборовом (1649 р.), Берестечком (1651 р.) і Батогом (1652 р.).
Після того, як Росія, зрадивши українців, передала Польщі Правобережжя, Макарівщина знову опинилася під владою Речі Посполитої. Місцеві жителі брали активну участь у народних повстаннях: у 1664 р. під проводом Децика, у 1704 р. - під керівництвом Семена Палія. А під час гайдамацького повстання Коліївщини (1768 р.) уся територія сучасного Макарівського району була піл контролем відомого ватажка, уродженця села Грузьке Івана Бондаренка.
У 1804 р. Макарів та Бишів стали волосними центрами Київського повіту.
У складі Російської імперії становище міщан та селян не покращилося. Аж до 1917 р. майже всіма селами котилися хвилі народних повстань.
У 1921 р. Макарівщина та Бишівщина увійшли до складу Радянської України. У відповідності до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року було створено Макарівський та Бишівський райони. Останній 4 березня 1959 р. було ліквідовано, але лише 12 грудня 1966 р. його територія увійшла до складу Макарівського району, який після того набув сучасних адміністративних меж.
Голодомор 1933 року забрав життя близько 15 000 місцевих селян. Чорну сторінку лишили в історії і сталінські репресії кінця 30-х років XX ст.
У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. на територіях Макарівського і Бишівського районів діяли 23 підпільні групи та два партизанські загони. У Бишеві було створено районний осередок Організації Українських Націоналістів, у лавах якого було понад 20 членів. З березня 1943 р. на територіях Макарівського і Бишівського районів діяло Київське з'єднання партизанських загонів І.О. Хитриченка. Певний час на території Макарівського району базувалися партизанські з'єднання С.А. Ковпака та М.І. Наумова. У боротьбі з ворогом на фронтах і в тилу загинуло близько 7000 жителів району.
Понад п'ять з половиною тисяч мешканців Макарівщини були нагороджені орденами і медалями, а уродженці села Борівка -Я.С. Клименко, села Мотижин - Р.П. Лазнюк, села Чорногородка - М.І. Дюденко стали повними кавалерами ордену Слави.
Макіївська земля виховала чотирьох Героїв Радянського Союзу.
Артилеристи - старший сержант А.А. Петриченко із села Андріївка та гвардії старший сержант М.П. Новик із Гавронщини - удостоєні звання Героя Радянського Союзу посмертно.
Визначено званням Героя Радянського Союзу уродженця Новосілок, командира підводного човна С-51 І.Х. Кучеренка та пілота В.Т. Поповича із села Соснівка.
На території району знаходяться 56 братських могил. У братській могилі села Рожів похований Герой Радянського Союзу А.О. Гробов.
Весело-Слобідська земля стала місцем спочинку для відомої розвідниці Л.Й. Карцевої.
На честь полеглих воїнів на території району споруджено більше 50 пам'ятників, обелісків та пам'ятних знаків.
Мешканці району свято бережуть пам'ять про воїнів-земляків, партизан і підпільників.


КЕРІВНИЦТВО МАКАРІВСЬКОГО РАЙОНУ

Павловський Адам Михайлович
Голова виконкому районної ради з листопада 1943 року по грудень 1943 року
Могила Павло Григорович
Голова виконкому районної ради з 1 січня 1944 року по 11 січня 1944 року
Мажуга
Голова виконкому районної ради з січня 1947 року по січень 1948 року
Гадзевич Степан Опанасович
Голова виконкому районної ради з січня 1948 року по січень 1954 року
Танцюренко Тимофій Іларіонович
Голова виконкому районної ради з січня 1954 року по січень 1963 року
Паливода Григорій Григорович
Голова виконкому районної ради з 05 січня 1963 року по 30 січня 1963 року
Дорошенко Сава Овсійович
Голова виконкому районної ради з січня 1963 року по березень 1965 року
Литвиненко Андрій Олексійович
Голова виконкому районної ради з березня 1965 року по грудень 1966 року
Сябрук Володимир Кирилович
Голова виконкому районної ради з грудня 1966 року по червень 1972 року
Сінько Василь Данилович
Голова виконкому районної ради з червня 1972 року по січень 1974 року
Клецький Олег Миколайович
Голова виконкому районної ради з січня 1974 року по серпень 1978 року
Лісовенко Василь Трохимович
Голова виконкому районної ради з серпня 1978 року по травень 1980 року
Кожухівський Іван Павлович
Голова виконкому районної ради з травня 1980 року по квітень 1987 року
Ляшок Петро Григорович
Голова виконкому районної ради з квітня 1987 року по квітень 1992 року
Матвєєв Анатолій Васильович
Представник Президента України з 1992 року по 1994 рік, голова районної державної адміністрації з 1994 року по грудень 1996 року, голова Макарівської районної ради з грудня 1996 року по квітень 2002 року
Гербут Анатолій Валентинович
Голова районної державної адміністрації з грудня 1996 року по березень 2005 року
Мель Олексій Михайлович
Голова Макарівської районної ради з квітня 2002 року по серпень 2002 року
Хіміч Володимир Федорович
Голова Макарівської районної ради з жовтня 2002 року по квітень 2006 року
Безугленко Олександр Миколайович
Голова районної державної адміністрації з березня 2005 року по грудень 2006 року
Вараницький Микола Данилович
Голова Макарівської районної ради з квітня 2006 року по жовтень 2010 року
Забела Юрій Володимирович
Голова районної державної адміністрації з січня 2007 року по жовтень 2007 року
Горбик Володимир Миколайович
Голова районної державної адміністрації з грудня 2007 року по квітень 2010 року
Добрянський Ярослав Вікторович
Голова районної державної адміністрації з квітня 2010 року по 17 листопада 2011 року
Куцик Олександр Іванович
Голова районної державної адміністрації з 18 листопада 2011 року по березень 2014 року
Швидкий Микола Андрійович
Голова районної державної адміністрації з квітня 2014 року по вересень 2014 року
Забела Юрій Володимирович
Тимчасово виконуючий обов'язки голови районної державної адміністрації з 21 жовтня 2014 року по 18 травня 2015 року
Стефановський Стефан Георгійович
Голова районної державної адміністрації з 25 травня 2015 року по 15 вересня 2015 року
Семенова Тетяна Миколаївна
Голова районної державної адміністрації з 07 жовтня 2015 року по сьогодні


Один день в історії району
(архівні дані)

(лютий)

В лютому 1977 року введено в експлуатацію приміщення районного відділення Держбанку (нині – приміщення УДКСУ у Макарівському районі). (Повідомлення в районній газеті №24 від 24.02.1977. Ф.25).

1 лютого 1953 року заплановано відкрити в 1953 році сільські клуби в селах Садки-Строївка, Гавронщина, колгоспні клуби в селах Рожів, Наливайківка, Ситняки, клуб в с.Калинівка при І Макарівській МТС, сільську бібліотеку в с.Мотижин, колгоспні бібліотеки в хуторах Волосінь та Червона Гірка. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

1 лютого 1958 року тубпункт Макарівської районної лікарні об’єднаний з Червоногірською туберкульозною лікарнею в протитуберкульозний диспансер. (Рішення №36 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

4 лютого 1944 року після визволення району відновлено діяльність інкубаторно-птахівничої станції. (Постанова №34 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

5 лютого 1973 року об’єднано колгоспи ім.40-річчя Жовтня, с.Людвинівка та ім.Горького, с.Фасова в один колгосп – ім.Горького, с.Фасова. (Рішення №39 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

6 лютого 1948 року Кодрянське торфопідприємство (Кодра-торф) переведено зі складу Забуянської сільської Ради до складу Кодрянської селищної Ради. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

7 лютого 1969 року припинено діяльність колгоспів ім.Ілліча, с.Бишів, ім.Калініна, с.Чорногородка, «Дружба», с.Яблунівка, ім.Кірова, с.Мостище, «Червона Іскра», с.Новосілки та на їх базі утворено радгоспи: ім.Ілліча (Бишів), ім.Котовського (Яблунівка, відділок в с.Чорногородка), «Новосілківський» (Новосілки, відділок в с.Мостище). (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

10 лютого 1968 року Рожівську дільничну лікарню реорганізовано в сільську лікарську амбулаторію. (Рішення №8/35 від 02.02.1968 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

11 лютого 1958 року об’єднано колгоспи ім. І Травня, х.Миколаївка та ім.Щорса, х.Березівка в один колгосп – ім.Щорса, х.Березівка. (Рішення №43 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

13 лютого 1962 року в с.Фасівочка перейменовано вулицю ім.Ворошилова на вулицю ім.Кірова. (Рішення виконкому Макарівської селищної Ради. Ф.69).

14 лютого 1996 року розпочало свою діяльність відділення Державного казначейства у Макарівському районі. (Історична довідка ф.271).

15 лютого 1954 року Копилівську семирічну школу реорганізовано в середню. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

15 лютого 1978 року в смт Макарів присвоєно назву новій вулиці на старому дворі ПМК-167 – ім.60-річчя Жовтня. (Рішення виконкому Макарівської селищної Ради. Ф.69).

15 лютого 1994 року присвоєно назви новим вулицям на території Макарівської селищної Ради: Левадна, Веселкова на Заріччі, Лісова, Зоряна, Благодатна, Степана Руданського в Калинівці Озерна, імені Лесі Українки, імені Данила Туптала біля цегельного заводу. (Рішення №19 виконкому Макарівської селищної Ради народних депутатів. Ф.69).

16 лютого 1968 року в с.Пашківка перейменовано колгосп ім.40-річчя Жовтня на колгосп «Перемога». (Рішення №7/49 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

17 лютого 1944 року після визволення району поновлено діяльність Макарівського райхарчокомбінату (нині – хлібозавод). (Постанова №48 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

17 лютого 1944 року в с.Калинівка поновлено діяльність І Макарівської машинно-тракторної станції (МТС) (пізніше «Сільгосптехніка») на місці зруйнованої під час війни. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

19 лютого 1963 року в с.Шнурів Ліс поновлено в правах самостійної початкової школи бувшу філію Борівської восьмирічної школи, в с.Мар’янівка реорганізовано восьмирічну школу в початкову. (Рішення №33/24 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

19 лютого 1982 року новопобудованій вулиці в с.Калинівка присвоєно назву – Спортивна. (Рішення виконкому Макарівської селищної Ради. Ф.69).

21 лютого 1959 року піднято клопотання перед виконкомом Київської обласної Ради депутатів трудящих про ліквідацію Садки-Строївської сільської Ради депутатів трудящих (населення 724 чоловіка) з передачею сіл Садки, Строївка, Лисиця, Шнурів Ліс в підпорядкування Борівської сільської Ради депутатів трудящих. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

22 лютого 1954 року 14 чоловік з І та ІІ Макарівських МТС першими виїхали на освоєння цілинних земель в Кустанайську область Казахстану. (Районна газета «Сталінський заклик» № 17 від 25.02.1954. Ф.25).

23 лютого 1983 року в Мотижинській середній школі відкрито музей революційної, бойової і трудової слави. (Повідомлення в районній газеті №25 від 26.02.1983. Ф.25).

24 лютого 1961 року в с.Копилів колгосп ім.1 Травня перетворено у радгосп «Копилівський» (пізніше – дослідне господарство «Копилово»). (Рішення №44/1 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

27 лютого 1951 року в с.Ситняки відкрито сільську бібліотеку. (Рішення виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

27 лютого 1967 року перейменовано колгоспи ім.Леніна с.Ситняки на «Ленінець», ім.Щорса с.Березівка на «Світанок», «Комуніст» с.Грузьке на «Прапор комунізму». (Рішення №29/52 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

27 лютого 1987 року ФАП в с.Комарівка реорганізовано в медичну амбулаторію. (Рішення №22 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

27 лютого 1989 року роз’єднані колгосп ім.Щорса, с.Вільне на два колгоспи – ім.Щорса, с.Вільне та «Зоря», с.Соснівка; колгосп «Зоря комунізму», с.Юрів на два колгоспи – «Зоря комунізму», с.Юрів та «Ленінець», с.Ситняки. (Рішення № 49 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

27 лютого 1992 року на базі існуючого бюро по працевлаштуванню населення створено Центр зайнятості населення. (Рішення №28 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

27 лютого 1992 року перейменовано колгоспи ім. Леніна с.Андріївка на «Андріївський», ім.Калініна с.Мар’янівка на «Шепелицький». (Рішення №35 виконкому Макарівської районної Ради. Ф.1).

28 лютого 1996 року зареєстровано громадську організацію – Макарівську районну спілку інвалідів. (Розпорядження №107 голови Макарівської райдержадміністрації. Ф.261).

28 лютого 1996 року зареєстровано Макарівську районну громадську організацію багатодітних сімей. (Розпорядження №108 голови Макарівської райдержадміністрації. Ф.261).

28 лютого 1996 року зареєстровано Макарівську районну громадську організацію спортивний клуб інвалідів «Фенікс». (Розпорядження №109 голови Макарівської райдержадміністрації. Ф.261).

Останнє оновлення на Четвер, 01 лютого 2018, 14:47  

Анонси подій

Підтримай Українську армію!
Зателефонуй або надішли смс на номер: 565, один дзвінок або СМС - 5 грн. - єдиний номер для всіх мобільних операторів.

Телефони “гарячих ліній” за якими громадяни можуть надавати інформацію про можливі загрози та факти порушень їх прав і свобод:
Макарівська райдержадміністрація: (04578) 5-14-44, Макарівське ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області: (04578) 5-24-70, 5-12-70, 102; Народна самооборона Макарівського району: 068-838-81-98.

"Гаряча лінія"
При Макарівській районній державній адміністрації цілодобово діє «гаряча лінія» за телефоном: 5-14-44, що дає можливість громадянам України (в тому числі з АР Крим та східних областей країни) оперативно отримувати достовірну інформацію, відповіді на поставлені запитання.

"Телефон довіри"

При Макарівській районній державній адміністрації діє «телефон довіри» за телефоном: 5-35-55, з метою оперативного реагування на повідомлення громадян, невідкладного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, поновлення прав і свобод громадян.

Телефон «гарячої лінії» управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації: 5-25-86

Центр надання адміністративних послуг при Макарівській районній державній адміністрації здійснює прийом суб’єктів звернення у понеділок, середу, п'ятницю, суботу з 8.30 до 15.30, у вівторок та четвер з 13.00 до 20.00, вихідний день: неділя.

Щосуботи, на центральних ринках смт Макарів та с. Бишів проходитимуть ярмаркові заходи. Запрошуються всі бажаючі.