Історія с. Ясногородка

e-mail Друк PDF

Село ЯСНОГОРОДКА

Ясногородка - село, центр сільської ради. Розташоване в південно-східній частині Макарівщини. Віддаль до районного центру становить 26 км, до обласного - 28 км. Через село проходить міжміська траса Київ - Фастів. З райцентром та облцентром автобусне сполучення. Через село протікає річка Очеретянка. Найближча залізнична станція - Київ, за 28 км.
Площа населеного пункту - 411,2 га, кількість дворів - 572.
Кількість населення - 473 осіб.
День села - 21 вересня.

Ясногородка - одне з найстаріших сіл Макарівського району, засноване ще в XI ст.
За легендою, у третій Ірпінській балці (Довгий брід) колись було чотири невеличкі села: Старосілля, Вареники, Македон і Селища. Але під час татарської навали ці села були вщент знищені. Люди, які залишилися в живих після татарської навали, заснували нові села вже в інших місцях недалеко від Довгого броду. Так, мешканці села Старосілля заснували село Новосілки, села Македон - село Ясно-городку, а села Вареники - село Музичі за 5 кілометрів на північ від Довгого броду. У польських архівах зберігаються відомості про село Довгобродку, яке зосталося пусткою після татарської навали. Згідно з документами, його мешканці після вигнання орди відродили село вже під назвою Ясногородка. Тоді воно належало родині Богушів-Гулькевичів, а вже в 1585 р. село було продано княжні Корецькій з дому Ходкевичів.
Є перекази про те, що поселення виникло на Ясній Гірці або Ясній Поляні, яку обступив кругом ліс. Від тієї Ясної Гірки і пішла назва с. Ясногородка.
Південна частина села називалася Богушівкою (від перших власників). Під цією назвою село було відоме в XVII ст., коли король Михайло Корибут подарував її разом з Новосілками, Мостищами, Дзвонками і Лобковщиною 10 жовтня 1670 р. Києво-Братському училищному монастирю. Богушівка була присілком.
У 1728 р. Богушівка отримала статус містечка і назву Ясногородка. Тоді ж вона стала резиденцією князів Шуйських. До Ясногородського маєтку в 1775 р. належало 11 сіл, а в містечку було 80 будинків.
З князів Шуйських відомі як власники Ясногородського маєтку: в 1728 р. Микола Шуйський - хорунжий Бржеський, у 1730-1750 рр. Ігнатій "на Жеребужу, Хойниках і Ясногородці князь ІПуйський", хорунжий воєводства Брестського, староста Яновський. Він змушений був відбудовувати Ясногородку після того як її спалив Семен Палій. Ігнатій заснував нове укріплення під назвою Ігнатівка, яке стало центральною садибою в Ясногородці. З 1751 р. Ясногородкою володіли Франц, син Ігнатія, потім - його вдова Людвіка, син Адам, онук Франц і правнук Войцех з дружиною Анелею. Одна дочка Войцеха Ізабелла - заміжня за графом Ледухівським, а друга - Францішка - за полковником Аврамом Івановичем Марченком, сину якого Івану Аврамовичу Ясногородка належала в середині XX ст., хоча сам він служив при посольствах і проживав більше за кордоном, ніж у Ясногородці.
У 1773 р. були засновані шкіряний та винокурний заводи, а королівським привілеєм Станіслава Августа, 6 вересня цього ж року встановлено 10 ярмарків на рік, але на початку XX ст. промисловість у Ясногородці занепала.
У квітні 1648 р., у 1831 р. і червні 1834 р. відбулися виступи селян проти поміщиків.
На початку 60-х років XIX ст. у містечку знаходився великий кам'яний палац поміщиків, побудований ще князем Ігнатієм Шуйським серед великого парку. Парк і палац були оточені валом із зовнішнім ровом, який наповнювався водою з річки Трубище. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, дерев'яна, шостого класу із 36 десятинами землі збудована в 1743 р. на місці більш давньої. Окремо в кінці XVIII ст. Франц Шуйський збудував дерев'яну уніатську церкву в ім'я Івана Богослова, яка після 1839 р. призначалася для поховання з родини поміщика.
У 1862 р. в селі відкрито церковно-приходську школу, в якій навчалося менше третини дітей шкільного віку. В той час у селі було 137 дворів, проживало 980 православних, три католики, 406 євреїв.
В лютому 1918 р. створено ревком.
Основним заняттям жителів с. Ясногородка в різні періоди було сільськогосподарське виробництво. У 1939 р. в селі було 529 дворів та проживала 1221 особа. У 1921 р. при остаточному розподілі поміщицької землі в селі Ясногородка було організовано два ТСОЗи (спільний обробіток землі) - "Зоря" та "Дорога", що проіснували до колективізації 1930 р.
Про голодомор згадував письменник П.П. Сиченко: "Люди вмирали прямо в черзі за хлібом. Було чимало фактів канібалізму. На Житньому ринку група людей торгувала людським м'ясом. І в Ясногородці жінка вбила своє дитя. М'ясо його зварила".
Жертвами репресій 30-х років XX ст. стали 11 мешканців села.
1 серпня 1929 р. створено колгосп, який так і назвали - ім. Першого серпня. В лютому 1930 р. виникла друга артіль - ім. Червоної армії. У грудні 1934 р. артіль імені Першого серпня розділилася на дві - імені Калініна та імені Постишева. Остання після війни отримала назву імені Ілліча. У кінці 1950 р. три колгоспи об'єднали в один - колгосп ім. Леніна. Головами цього колгоспу були Возний Арсен Павлович, Павленко Семен Дмитрович, Косенко Іван Тимофійович, Павленко Микола Петрович, Коваленко Григорій Митрофанович, Мажуда Олександр Адамович. З 1994 р. колгосп ім. Леніна реорганізували в КСП "Ясногородка", а з 1998 р. - у ТОВ "Ясногородка".
Село Ясногородка було окуповане 26 липня 1941 р., а звільнене 7 листопада 1943 р. Під час окупації німці вчинили звірячу розправу над активістами. Вони розстріляли голів колгоспів Хому Микитовича Пономаренка та Олексія Федоровича Комашенка, голову сільради Омеляна Мефодійовича Синевського, ланкових Оксану Омелянівну Войтенко, Ганну Семенівну Лебідь і голову ССТ Л.Л. Войтенка. На примусові роботи було вивезено в Німеччину близько 230 людей.
На фронтах Великої Вітчизняної війни брали участь 466 односельчан, 370 з них нагороджено орденами та медалями. Не повернулося з війни 270 осіб. У центрі села встановлено пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам, а також над братською могилою радянських воїнів, де поховано 11 героїв.
На території села нині функціонують навчально-виховне об'єднання, Будинок культури, збудований у 1971 р. разом зі школою; бібліотека, ФАП, який було відкрито в 1953 р., ветеринарний пункт, 4 приватні магазини та один промтоварний, АЗС. У 2001 р. почала діяти страусина ферма.
Відомі жителі села Ясногородка:
Сиченко Петро Панасович - письменник, член Національної спілки письменників України, автор поетичних збірок, повістей, історичних романів, проживав у с. Ясногородка з 1953 р. по 2004 р.;
Лосенко Йосип Олексійович - кавалер ордена Трудового Червоного прапора за досягнення високих врожаїв у 1976 р.

 

Анонси подій

Підтримай Українську армію!
Зателефонуй або надішли смс на номер: 565, один дзвінок або СМС - 5 грн. - єдиний номер для всіх мобільних операторів.

Телефони “гарячих ліній” за якими громадяни можуть надавати інформацію про можливі загрози та факти порушень їх прав і свобод:
Макарівська райдержадміністрація: (04578) 5-14-44, Макарівське ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області: (04578) 5-24-70, 5-12-70, 102; Народна самооборона Макарівського району: 068-838-81-98.

"Гаряча лінія"
При Макарівській районній державній адміністрації цілодобово діє «гаряча лінія» за телефоном: 5-14-44, що дає можливість громадянам України (в тому числі з АР Крим та східних областей країни) оперативно отримувати достовірну інформацію, відповіді на поставлені запитання.

"Телефон довіри"

При Макарівській районній державній адміністрації діє «телефон довіри» за телефоном: 5-35-55, з метою оперативного реагування на повідомлення громадян, невідкладного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, поновлення прав і свобод громадян.

Телефон «гарячої лінії» управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації: 5-25-86

Центр надання адміністративних послуг при Макарівській районній державній адміністрації здійснює прийом суб’єктів звернення у понеділок, середу, п'ятницю, суботу з 8.30 до 15.30, у вівторок та четвер з 13.00 до 20.00, вихідний день: неділя.

Щосуботи, на центральних ринках смт Макарів та с. Бишів проходитимуть ярмаркові заходи. Запрошуються всі бажаючі.