Історія с. Плахтянка

e-mail Друк PDF

село ПЛАХТЯНКА

Плахтянка - село, центр сільської ради. Розташоване за 9 км від районного центру та за 60 км від обласного центру. Найближча залізнична станція - Клавдієво, 12 км.
Площа населеного пункту - 5716,6 га, кількість дворів - 411.
Населення становить - 642 осіб.

Село Плахтянка було засновано близько 200 років тому. Перші жителі села - це кріпаки-переселенці із с. Мотижин. Мотижинський пан Савіцький побудував на нинішній території майстерню, де виробляли плахти. На Ґуральні працювали кріпаки, які оселилися тут же біля майстерні. Вони й дали початок новому селу, назва якого походить від слова "плахта".
До реформи 1861 р. жителі села Плахтянки були кріпаками. Земля належала поміщику Савіцькому, в якого було 1700 га землі. Становище кріпосних селян було дуже важким. Щоб не вмерти з голоду, селяни змушені були займатися гончарством. Це було їхнім побічним заняттям, а головне - вони повинні були відробляти панщину.
Перед революцією 1905 р. нащадки пана Савіцького почали продавати землю селянам. У цей час в селі було близько 100 селянських господарств, з них 70% були середняки і 30% - бідняки. Проте піщаний грунт давав погані врожаї і селянам треба було вкладати багато праці, щоб зібрати мізерний урожай.
У 1914 р. на території села була побудована ґуральня з виробництва спирту. У 1918 р. завод націоналізовано. Розширення заводу відбулося у 1924, 1936, 1948 рр. З 1958 р. Плахтянський завод почав виробляти кормові антибіотики - біоміцин.
Під час революційних подій 1905-1907 рр. у селі відбувалися невеликі заворушення, організаторами яких були Сімороз Сак Хомич та Новик Анатолій. У 1918 р. жителі с. Козмичі, підмовлені паном, вбили їх.
Територією села під час громадянської війни пройшли банди петлюрівців, денікінців та німецькі окупанти.
Старожили села розповідають, що до Жовтневої революції в селі не було школи. 20-30 дітей навчалися в найманих селянських хатах. Навчав їх у 1910-1917 рр. учитель Цимбалюк із с. Андріївни. До 1917 р. в селі більшість населення була малограмотна. Лікаря, фельдшера чи акушерки в селі не було.
У 1918 р. в Плахтянці було проголошено радянську владу. Головою сільради було обрано М.О. Петренка, секретарем - П.В. Гончаренка. Борцями за радянську владу на селі були також комуністи - Зарицький і Шмигельській, які були вбиті бандитами. Комсомольську організацію утворено у 1931 р. У 1922 р. організовано Комнезам, головою якого став І.К. Муклименко.
Колгосп у с. Плахтянка утворено в 1930 р. Його ініціатором був І.І. Оніщук. У колгосп під назвою 13-річчя Жовтня об'єдналося 30 селянських господарств, членами правління були П.В. Гончаренко і М.З. Сімороз.
У 1931 р. повністю завершено колективізацію. Перший день свого вступу в село і та¬кож встановлення "нового порядку" німецько-фашистські загарбники відзначили розстрілом дільничного уповноваженого міліції Приймака. Потім гестапівці схопили двох комуністів П.С. Гаєвського - директора школи та С.С. Яценка - колишнього голову колгоспу. Про їхню долю нічого не відомо до цього часу. У 1942 р. фашисти схопили і розстріляли Сімороз Горпину та її молодшу дочку Антоніну за те, що чоловік її старшої доньки мав зв'язок із партизанами. За найменше порушення окупаційного режиму жителів по-звірячому били. 13 жителів села примусово було вивезено на каторжні роботи до Німеччини.
Населення села допомагало партизанам продовольством, одягом і збиранням зброї. Безпосередньо брали участь у партизанських загонах 8 осіб, зокрема В.Н. Сімороз, І.І. Соломенко. Г.І. Паламарчук.
У боротьбі проти фашистів у лавах Радянської армії брали участь 150 жителів села. Близько 80 осіб полягли в боях з ворогом. Багато нагороджені орденами і медалями. Серед нагороджених найбільше урядових нагород мають: М.М. Сімороз (три ордени і три медалі), П.Г. Кураченко - три ордени "Червона Зірка" і три медалі; І.Г. Кацапчук – два ордени (Вітчизняної війни II ступеня, "Червона Зірка"), 3 медалі, В.М. Мукшименко, І.Б. Цимбалюк, В.Ф. Сухенко та інші. Трудящі села в період з 1946 р. по 1953 р. приклали багато праці, щоб розвинути і відбудувати заново зруйноване після війни господарство.
У 1986 р. після аварії на ЧАЕС жителі с. Плахтянка прийняли до своїх осель переселенців з Чорнобильського району із сіл Речиця, Товстий Ліс, Буда, Красний Посьолок зі своїми звичаями та обрядами.
Село в основному робітниче, тому славиться такими працьовитими, щирими, добрими людьми, які вже на заслуженому відпочинку: В.П. Нагаєць, Г.Я. Лейвіч, А.Р. Біла, М.Я. Машовець, М.О. Васянович, М.В. Ла-вірко, працівники сільського господарства - М.П. Мельник, О.М. Дячук, Г.М. Татаренко, А.І. Зінченко, О.Г. Марченко, Н.З. Володько, медпрацівник В.Д. Майборода.
У Плахтянці працює промислове підприємство - ВАТ "Плахтянський дослідний завод", структурний підрозділ корпорації "Укрзооветпромпостач", який виробляє ветеринарні препарати, засоби захисту рослин, премікси, білково-вітамінні добавки. Є власна ветаптека, де товари реалізуються за цінами виробника. Також працює Плахтянське лісництво ДП "Клавдіївське лісове господарство", деревообробний цех, приватна пилорама. У селі діє Плахтянська ЗОНІ І-ІІ ступенів, у 2005 р. відкрито навчально-виробниче об'єднання "Школа - дитячий садок". Працює медамбулаторія, яка обслуговує 4 населені пункти, сільський клуб, бібліотека, відділення зв'язку, філія ощадного банку, 4 приватні магазини.

 

Анонси подій

Підтримай Українську армію!
Зателефонуй або надішли смс на номер: 565, один дзвінок або СМС - 5 грн. - єдиний номер для всіх мобільних операторів.

Телефони “гарячих ліній” за якими громадяни можуть надавати інформацію про можливі загрози та факти порушень їх прав і свобод:
Макарівська райдержадміністрація: (04578) 5-14-44, Макарівське ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області: (04578) 5-24-70, 5-12-70, 102; Народна самооборона Макарівського району: 068-838-81-98.

"Гаряча лінія"
При Макарівській районній державній адміністрації цілодобово діє «гаряча лінія» за телефоном: 5-14-44, що дає можливість громадянам України (в тому числі з АР Крим та східних областей країни) оперативно отримувати достовірну інформацію, відповіді на поставлені запитання.

"Телефон довіри"

При Макарівській районній державній адміністрації діє «телефон довіри» за телефоном: 5-35-55, з метою оперативного реагування на повідомлення громадян, невідкладного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, поновлення прав і свобод громадян.

Телефон «гарячої лінії» управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації: 5-25-86

Центр надання адміністративних послуг при Макарівській районній державній адміністрації здійснює прийом суб’єктів звернення у понеділок, середу, п'ятницю, суботу з 8.30 до 15.30, у вівторок та четвер з 13.00 до 20.00, вихідний день: неділя.

Щосуботи, на центральних ринках смт Макарів та с. Бишів проходитимуть ярмаркові заходи. Запрошуються всі бажаючі.