Історія с. Борівка

e-mail Друк PDF

село БОРІВКА

до складу Борівської сільської ради входять села
САДКИ-СТРОЇВКА, ЛИСИЦЯ, ШНУРІВ ЛІС

Борівка - село, центр сільської ради. Розташоване за 24 км від районного та за 68 км від обласного центрів м. Києва. Найближча залізнична станція - Буян, за 12 км. Відстань від автомагістралі "Київ - Чоп" - 6 км. Село знаходиться у західній частині Макарівського району і межує з Радомишльським районом Житомирської області.
Площа населеного пункту - 218,4 га.
Кількість населення 621 особа.
День села - 14 жовтня.

Село Борівка засноване в 1759 р. Дістало назву від соснового бору, яким воно оточене з трьох сторін.
У першій половині XVIII ст. село належало до володінь полковника Б. Хмельницького Немирича, а привілеєм Августа III у 1762 р. було подаровано Варфоломію Михаловському. З грудня 1789 р. за люстрацією Рожевського староства поселення Борівка з іншими селами стало належати до Рожівської державної маєтності. З клірових відомостей Небелицької церкви святого Миколая відомо, що поселення Борівка та Комарівка в 1805 р. належали Михайлу Шулійдимову, а в 1820 р. були у володінні генерал-ад'ютанта Храповецького. Тоді в Небилиці, Борівці і Комарівці було 67 дворів і проживало загалом 535 осіб (у Борівці - 86 мешканців). Ці села належали до Небелицького приходу, тут у 1851 р. була побудована церква дерев'яна шостого розряду святого Миколая.
Наприкінці XVIII ст. Рожівське староство на деякий час було віддане у вотчину власність князям Понинським, але після приєднання до Росії знову визнано державною маєтністю і до 1840 р. віддавалося різним власникам в оренду. В селі вільної землі майже не було, бо навкруги був ліс, а хто бажав мати більше, міг отримати її в районі нинішнього села Ставище Радомишльського району Житомирської області або при Комарівці в урочищі Кобильне, де селянами з Борівки - Зайцем Михайлом та Ковальчуком                   Петром - було засновано хутір.
У XIX ст. в Небилиці жив офіцер, який завідував казенним лісом, ймовірно, він завідував і Борівським лісом, оскільки в лісі посередині дороги між Борівкою та Небилицею знаходилося лісництво "Ковальове".
На початку XX ст. в селі виникло перше промислове підприємство з обробки деревини. Його заснували приїжджі росіяни Караб-чуки та Бурвікові, і називалося воно "парня", від слова "парити". Там борівчани гнули обіддя для коліс - його закуповували для возів рожівські євреї, які займалися різними перевезеннями товарів.
З 1920 р. у селі була встановлена радянська влада. У 1925 р. було відкрито нову школу, у 1928 р. - організовано ТОЗ, а в 1929 р. - промислову артіль "Нове життя", яка виготовляла бочки й тару для овочів і фруктів. У 1959 р. її реорганізували в колгосп "Комсомолець".
Перші згадки про колективізацію села - ще в 1925-1926 рр., але офіційно колгосп засновано в 1930-1932 рр. Першим головою господарства був Ковальчук Дмитро Степанович.
У 1925 р. в селі почала працювати хата-читальня, а в 1929 р. - початкова школа.
У 1935 р. поблизу села, у лісовій місцевості, що має назву "Падалка", працював лісопильний завод. Пропрацював він до 1939 р., після чого у приміщенні заводу було відкрито семирічну школу.
У період репресій було заарештовано і розстріляно К.А. Карабчука та М.П. Пирога.
У першій половині липня 1941 р. Борівку окупували німецькі війська. У 1942-1943 рр. вона була центром діяльності підпільної більшовицької групи з 11 осіб, яку очолив фельдшер Іван Спиридонович Тумік. Група входила до макарівської підпільної організації. Серед борівчан загинули в 1943 р. партизани А.М. Клименко, М.А. Клименко, З.Д. Ковальчук, П.М. Отаманенко.
У 1943 р. в лісах поблизу Борівки діяло партизанське з'єднання С.А. Ковпака. У кін¬ці листопада 1943 р. на цій території велися запеклі бої. Учасниками пошукової експеди¬ції були знайдені останки 72 солдат і з військовими почестями перезахоронені в братській могилі с. Лисиця у листопаді 2002 р. Під час війни загинуло 105 борівчан.
У 1955 р. в Борівці відкрито пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам.
У післявоєнні роки в колгоспі було збудо¬вано 17 типових тваринницьких приміщень, столярну майстерню, автогараж.
У 1957-1960 рр. Розенцвайг Адольф Леопольдович - голова колгоспу с. Борівка, економіст - перший у колишньому Радянському Союзі впровадив гарантовану грошову оплату праці в колгоспах на базі місцевого господарства.
16 років у селі пропрацював головою кол¬госпу Журавський Олександр Федорович, який проявив себе як чудовий господар. При ньому колгосп піднявся на досить високий рівень за своїми досягненнями. Наступний голова Волковська Ніна Василівна зробила вагомий внесок у розбудову села.
У 1986 р. в Борівці зведено Чорнобильський масив, житлові будинки на вулиці Зоряній, ФАП, адміністративний будинок, 2 магазини, дитячий садок, у приміщенні якого нині знаходиться клуб, відкрито загальноосвітню школу.
У 1977 р. на базі колгоспу утворено КСП "Борівка", в 1999 р. реорганізоване в ТОВ "Борівка".
У 2002 р. на базі школи відкрито Борівське НВО "Загальноосвітня школа І-ІІ ст. - дитсадок".
Відомі люди села: Яків Сильвестрович Клименко - учасник бойових дій, танкіст, кавалер ордена Слави трьох ступенів; Лариса Йосипівна Ольшевська - відома художниця; Людмила Іванівна Ковальчук - директор Київської публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, віце-президент Української бібліотечної асоціації, заслужений працівник культури України, нагороджена орденом "Знак пошани", орденом Трудового Червоного прапора, орденом княгині Ольги, орденом князя Володимира Великого, медалями; Анатолій Борисович Корнієнко - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії Київського медичного університету ім. О. Богомольця.
З 1992 р. головою сільської ради працює Королькова Любов Адамівна, якій незмінно довіряють односельчани. У 2008 р. вона отримала диплом лауреата Громадської акції "Ділова Київщина" та вимпел "Патріот Київщини 2007" за вагомий внесок у розбудову, всебічний розвиток Київщини і с. Борівка.
Садки-Строївка - село, розташоване за З км від центру сільської ради с. Борівка. Відстань до районного центру - 27 км, до обласного центру - 71 км. Площа населеного пункту складає 97,1 га. Кількість населення 90 осіб. До революції село було заселене німцями-колоністами. У 1938 р. в селі було заарештовано 26 осіб. Розстріляли 11 жителів села, а інші отримали 10 років арешту. Це були голова колгоспу, учитель,  19 колгоспників, в тому числі 1 жінка. У часи війни село було окуповане фашистами, загинуло 30 його мешканців. 9 травня 1957 р. відкрито пам'ятник на братській могилі радянських воїнів, які загинули при визволенні села.
Лисиця - село, розташоване за 9 км від центру сільської ради с. Борівка. Відстань до районного центру - 33 км, до обласного - 77 км. Площа населеного пункту складає 50,8 га. Кількість населення 16 осіб. У роки війни загинуло 9 мешканців села, але поблизу села велися запеклі бої. В листопаді 2002 р. у селі відкрито птахофабрику ТОВ "Слов'яни".
Шнурів Ліс - село, розташоване за 13 км від центру сільської ради с. Борівка. ВІдстань до районного центру - 37 км, до обласного - 81 км. Площа населеного пункту складає 51 га. Кількість населення 23 особи. У роки Великої Вітчизняної війни загинуло 24 його жителі.

Останнє оновлення на Понеділок, 14 березня 2011, 15:28  

Анонси подій

Підтримай Українську армію!
Зателефонуй або надішли смс на номер: 565, один дзвінок або СМС - 5 грн. - єдиний номер для всіх мобільних операторів.

Телефони “гарячих ліній” за якими громадяни можуть надавати інформацію про можливі загрози та факти порушень їх прав і свобод:
Макарівська райдержадміністрація: (04578) 5-14-44, Макарівське ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області: (04578) 5-24-70, 5-12-70, 102; Народна самооборона Макарівського району: 068-838-81-98.

"Гаряча лінія"
При Макарівській районній державній адміністрації цілодобово діє «гаряча лінія» за телефоном: 5-14-44, що дає можливість громадянам України (в тому числі з АР Крим та східних областей країни) оперативно отримувати достовірну інформацію, відповіді на поставлені запитання.

"Телефон довіри"

При Макарівській районній державній адміністрації діє «телефон довіри» за телефоном: 5-35-55, з метою оперативного реагування на повідомлення громадян, невідкладного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, поновлення прав і свобод громадян.

Телефон «гарячої лінії» управління соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації: 5-25-86

Центр надання адміністративних послуг при Макарівській районній державній адміністрації здійснює прийом суб’єктів звернення у понеділок, середу, п'ятницю, суботу з 8.30 до 15.30, у вівторок та четвер з 13.00 до 20.00, вихідний день: неділя.

Щосуботи, на центральних ринках смт Макарів та с. Бишів проходитимуть ярмаркові заходи. Запрошуються всі бажаючі.